КРАЄЗНАВЧИЙ КАЛЕНДАР

Дізнатися більше можна з книг;
Павлоград. 1784-2004: Інформаційне видання.- Павлоград, 2004. - 140с. 
Нове, сучасне видання книги пропонує розділи: „Історія”, „Павлоград сучасний” та ін.      
   Павлоград в лицах: Документальные очерки. – Днепропетровск, Лира ЛТД,2007.-202с.  


 2015 рік.

          *  245 років від дня заснування (1770) запорізьким військовим старшиною Матвієм Хижняком зимівника Матвіївки, нині місто Павлоград,, районний центр.
       120 років тому (16.01.1895) Павлоградським торговим домом по дозволу уряду було засновано акціонерне суспільство мукомельної і круп'яної справи. Торговий дім мав оборот до 1 млн. карбованців.
        115 років тому (15 листопада 1900) в Павлограді почала працювати ситценабивна фабрика, на якій трудилося 37 робочих, з них – 18 жінок.
  110 років тому (1905) була заснована Павлоградська міська друкарня. Спочатку вона була розташована на вулиці Озерній. У травні 1971 р. побудовано нова будівля друкарні на вулиці Степового фронту. Друкарня є засновником газети «ТН-експрес», найпопулярнішої газети в місті.

    *   110 років тому (у листопаді 1905) в Павлограді з’явилися перші ліхтарі для освітлення вулиць.
     *   70  років тому (жовтень 1945) створено перше у місті спеціалізоване автотранспортне хазяйство (Павлоградське АТП) 






  * 45 років тому (1970) у центрі міста встановлено стелу на честь героїв Павлоградського  підпілля  у роки Великої Вітчизняної війни.



   10 років тому – в 2005 –  встановлено пам'ятник поручику Ржевському. 
      Історія Павлограду пов'язана з такими відомими особами, як фельдмаршал Михайло Кутузов, резиденція якого, як командира Павлоградського пікінерного полку, знаходилася на території  міського парку відпочинку. Гусарський поручик Дмитро Ржевський, літературний герой, який був офіцером Павлоградського гусарського полку, став своєрідним брендом міста. Автор пам'ятника - білоруський скульптор Володимир Іванович Жбанів. Пам'ятник відлито з бронзи, важить він майже тонну. Скульптуру  встановлено в парковій зоні.

11 листопада – 20 років від дня смерті  Ганни Павлівни Світличної   (20.IV.39 – 11.XI.95), української поетеси, лауреата премії ім.Островського.


Інформлистівка"Край мій-гордість моя"


                          2 0 1 4 рік.
18 вересня - Павлограду - 230 років!



 Про Павлоград поетичним рядком.
20 квітня -  75 років з дня народження видатної павлоградської поетеси Ганни Світличної. 
Буклет з серії "Наші знамениті земляки":

9 березня - 70 років з дня визволення Дніпропетровської області від німецько-фашистських загарбників.

2 0 1 3  рік

…ВІЙНА…ТЕ  НЕЩАДНЕ  ВЧОРА
    ДОВІКУ  НАМ  ПАМЯТАТИ… (Георгій  Люлько)
                    Юні читачі! 
До вашої уваги - виставка-память "ЛЮБИТИ  Й ЗАХИЩАТИ  БАТЬКІВЩИНУ ДО  ПОДИХУ ОСТАННЬОГО  В  ЖИТТІ", котра присвячена  ювілею героїчних подій в історії нашого міста.  
16 лютого 2013 року виповнюється 70 років від дня збройного повстання  проти  німецько-фашистських  загарбників під час Великої  Вітчизняної війни.   Павлоград був єдиним містом у Радян­ському Союзі, який вигнав  німців  шляхом збройного повстання.
З документів, представлених на виставці, ви дізнаєтесь про хроніку тих подій, про людей, що мужньо боролися за свободу рідного краю, про  книги, в яких оспівується  героїзм наших земляків. 

М И      П А М' Я Т А Є М О ! 
Окупація Павлограда німцями почалася 11 жовтня 1941 року. 
У цей період у місті містився підпільний обком партії на чолі з Миколою Сташковим. Підпільним міськкомом партії керували  Андрій Караванченко і Степан Прибер.  У таборі для військовополонених діяло медичне підпіл­ля під  керівництвом Манфреда Есси-Езинга. У роки війни він врятував життя сотень наших військовопо­лонених. Серед підпільників активно працювали Ми­кола Шуть, Андрій Нестеренко, Ольга Кулікова, Ми­кола Бешта, Володимир Індюков, Серафима Ватоліна.
Вони загинули від рук фашистів. На початку 1943 року, під час наступальних дій радян­ських військ у Донбасі і наближення їх до Павлограда, підпільники готували у місті збройне повстання.  
Повстання почалося вночі 16 лютого.  
  У повстанні брали участь 19 бойових груп, об'єднаних в один за­гін під керівництвом  П.О. Кравченка.
17 лютого на допомогу повсталим прийшли воїни 35-й Гвардійської стрілецької дивізії четвертого гвардійського корпусу. Таким чином, Павлоград був єдиним містом у Радян­ському Союзі, який вигнав німців шляхом збройного повстання. Щоправда, звільнене було місто лише на п'ять днів. Німці стягнули свої резерви з інших фрон­тів і знову захопили Павлоград.

Герой-підпільник, поет, журналіст Микола Шуть(1918-1943) не дожив до своїх  25 років. Але і за таке коротке життя він встиг зробити дуже багато. Закінчив середню школу № 1 у 1936 році. Працював бібліотекарем, відповідальним секретарем райгазети, заочно навчався в Літературному інституті ім. Горького. Перед Великою Вітчизняною війною працював у газеті «Соціалістічній наступ». Микола Шуть до останнього моменту керував випуском газети і тільки коли фашисти виявилися у самого Павлограда, газета перестала виходити. У 1942 році був залученний  до підпільної роботи. Йому було доручено підібрати людей і вести агітаційно-масову роботу серед населення, друкувати і поширював листівки підпільного міськкому партії.  Під час підготовки до збройного повстання в  Павлограді він редагував текст „Звернення”.
 Це йому належать слова: „До зброї! До зброї! Нехай кожен будинок дасть бійця. Нехай села  перетворяться в батальйони, а міста – в полки! У похід! У бій! Перемога  чи  смерть!  Нехай  кожен чоловік буде Чапаєвим чи Щорсом; нехай кожна жінка буде героїнею...”
 Микола Шуть був схоплений фашистами в кінці 1942 року, перебував у камері смертників. 
17 лютого 1943 М.Шуть був звільнений, але змушений був переховуватися.

Микола Шуть  загинув  у фашистському гестапо в серпні 1943р.  
У 1959 році в Дніпропетровську вийшла 1-й збірка його віршів «Любов і ненависть». У 1964 році вийшла ще одна збірка поезії  Шутя «Чистота». Посмертно прийнятий до Спілки письменників України.

и...Мирці й нікчеми люблять тишу, 
Та нам в них вчитися хіба?
Наш лозунг: „Битись, доки дишу!”
 Бо щастям зветься боротьба,
Бо щастям зветься ще дерзання
І смерть в бою за рідний край,
 І душ нестримне розквітання,
І віри зрячої безкрай.      (М.Шуть)
                                                                    
Місто було остаточно звільнено 18 вересня 1943 року військами Південно-Західного фронту під командуванням Р.Малиновського. У честь цієї дати мікрорайон, прилеглий до ПО "Павлоградський хімічний завод", отримав назву  "Імені 18 Вересня". У боях за звільнення Павлограда взяли участь 60 Гвардійська стрілецька дивізія, 305 Штурмова авіаційна дивізія, 288 Винищувальна авіа­ційна дивізія і 269 Окремий саперний батальйон, яким І було присвоєно найменування "Павлоградських".




Павлоград не забув своїх героїв. 
У центрі міста створено Алею Слави, де увічнені імена керівників антифашистського підпілля. 
На одній із стел значиться напис: 
«Не  забудемо  їхні  імена»



Імена героїв-павлоградців: Алексєєва В.І., Прибера С.С., Садовниченка Д.Г., Караванченка А.П., Кабака П.К., Бабенка О.М., Ковната Д.Г., Сташкова Н.І., Куликової О., Ватоліної С., Кравченка П.О., Шутя М.С., Сметаніна В.С., Бешти М., Індюкова В. увічені в назвах вулиць нашого міста. 
 

За героїзм, виявлений у роки Вели­кої Вітчизняної війни, звання "Герой Радянського Союзу" були удостоєні павлоградці:  М.Гаркуша,  І.Косяк,  М.Міхно,  К.Дитюк, 3.Довгополий, І.Зінов'єв, І.Перехода, У.Горішний, В.Сметанін.
 

 

 



  На цю тему читайте:
Вєтров І.Ю. З особливим дорученням. - К., 1976,-150с.
Ветров И.Е. Таинственный доктор.- К., 1976.- 127с.
Караванченко А.П., Федоренко Д.Т. Непокоренный Павлоград.-М.,1965.-159с.
Карнаух Л.Г. Обелиски в степи // У стен Запорожья: Воспоминания, очерки.- Дн.,1975.- С.215-238.
Книга пам’яті України. Дніпропетровська область: Дніпродзержинськ, Дніпропетровський р-н.- Дн.,1994.-24с.
Павлоград в лицах: Документальные очерки / Учредитель Н.С. Пономарчук. - Павлоград, 2007.- 202с.

Политов З.Н. Секретарь подпольного обкома:О Герое Советского Союза Н.И.Сташкове.- М.,1978.-152с.

Рябой К.  493 дні в підпіллі. - Дн., 1968.- 120с.

Федоренко Д.Т. Нескорені павлоградці: Історичне і народно-педагогічне безсмертя подвигу учасників збройного повстання в місті у лютому 1943 року./ Упорядник Л.Д.Власенко.- Дн.,2003.- 496с.

Шахрайчук І.А., Слободянюк М.А, До питання про Павлоградська повстання у лютому 1943р.// Історія та культура Подніпров’я.- Дн.,1998.- С.150-155.


У  2013  році  виповнюється:

26 лютого  – 105 років  від  дня  народження  нашого  земляка
Жозефа Яковича Котіна (1908-1979), генерал-­полковника, Героя Соціалістичної Праці, чотириразового лауреата Державної премії, доктора технічних наук,  професора, заслуженого діяча науки Росії, видатного конструктора важких танків і гусеничних машин спеціального призначення, танків КВ, ІС, Т10, плаваючого танка ПТ76, бронетранспортерів.

22 серпня – 120 років від дня народження нашого земляка Льва Михайловича Пасвольського (Лео Пасвольський) (1893-1953), економіста, державного діяча США, автора Уставу ООН, кореспондента, журналіста, письменника, лауреата Нобелівської премії миру 1945 року.
  
   5 вересня – 80 років від дня народження Дмитра Тимофійовича Федоренка (1933-2009), педагога, відмінника народної освіти України, Почесного  громадянина  Павлограда  з  1999  року,  автора  книг «Непокоренный  Павлоград», «Нескорені павлоградці». За цю книгу у 2003 році його нагороджено медаллю «Захиснику вітчизни».
 Лауреат премії «Малиновий дзвін душі» за книгу «Мудрість козацької доби» і ряд підручників з української педагогіки.  Дмитра  Федоренка  називали   «людина-легенда», а його ім’я занесене до списку 100 найвидатніших людей століття.
    
18 вересня – 70 років від дня остаточного звільнення Павлограда від німецько-фашистських загарбників військами Південно-Західного фронту під командуванням  Р.Малиновського. Павлоград не забув  своїх героїв. У центрі міста створено Алею Слави, де увічнені імена керівників антифашистського під­пілля. На одній зі стел значиться напис "Не забудемо їхні імена". На честь героїв війни названи вулиці міста: Сташкова, Садовниченка, Шутя, Прибера, Ватоліної, Бабенка, Караванченка

25 жовтня – 95 років від дня народження Миколи Степановича Шутя  (1918-1943),  поета,  журналіста,  героя-підпільника,  члена  Спілки письменників  України (прийнятий посмертно)
                        
8 грудня – 75 років від дня народження Андрія Федоровича Коцюбинського  (1938-2011), журналіста, письменника,   сатирика,  лауреата премії  ім. Остапа Вишні. У 1976 році у видавництві "Промінь" вийшла   перша збірка письменника «Березова каша», потім були інші: «Троянди для незнайомки»(1982), «Весілля на Венері»(1987). Випустив декілька збірок оповідань для дітей: «Суниці з вовчої галявини»(1987),  «Засекречений тайм»(1992), «Хто сміється» (2002)












        

Немає коментарів:

Дописати коментар