неділю, 18 вересня 2016 р.

Вітаємо всіх павлоградців з Днем міста!
17 вересня у сквері ім. Т. Шевченка бібліотекарі  дуже старалися, щоб створити святковий настрій мешканцям та гостям  рідного міста: підготували декілька оригінальних майстер-класів,  жартівливу лотерейку,  мехенді (індійський розпис )...  і все це -
на щастя, на вдачу! 


Світлини "Смачненька лотерека", 
Світлини "Мехенді"









А яке ж свято без ярмарку?







четвер, 15 вересня 2016 р.

14 вересня  в рамках міської бібліотечної акції  "Єдиний день краєзнавства"  юним користувачам  було запропоновано  тематичну викладку "З днем народження, Павлоград!" 
з циклу "Я вивчаю рідний край".



Запрошуємо 17 вересня на свято у сквер ім. Шевченка.
Дізнатися як саме пройде святкування Дня міста.

вівторок, 6 вересня 2016 р.

Вітаємо!
Запрошуємо на гостини і пропонуємо ознайомитися з двома виставками: для молодших - "СВІТ ЕНЦИКЛОПЕДІЙ", для дітей середнього шкільного віку - "ФОРТЕЦЯ ЗНАНЬ"







Українські прислів'я про ЗНАННЯ та УМІННЯ
Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в'язати.
Борода не робить мудрим чоловіка.
В умілого і долото рибу ловить!
Вік живи — Вік учись.
Вчення в щасті красить, а в нещасті тішить.
Вченому світ, а невченому тьма.
Гарно того вчити, хто хоче все знати.
Голова без розуму, як ліхтарня без свічки.
Голова не на те, щоб тільки кашкет носить!
Грамоти вчиться — завжди пригодиться.
Грамотний — видющий і на все тямущий.
Дарма, що малий, а й старого навчить!
Де старий спотикнеться, там нехай молодий добре напнеться!
Дивиться рідко, та густо бачить.
Догана мудрого більше стоїть, як похвала дурного.
За битого двох небитих дають, та й то не беруть.
За дурною головою рукам і ногам немає спокою.
За одного вченого дають десять невчених.
За одного грамотного сім неграмотних дають.
Знає, на чім світ стоїть!
Знання робить життя красним.
І з сивою бородою не все розум приходить!
І сила перед розумом никне!
Книга вчить, як на світі жить.
Кожна голова має свій розум.
Кожна пригода — до мудрості дорога.
Людей питай, а свій розум май!
Молоде орля, та вище старого літає!
Мудра голова не дбає на лихі слова.
Мудрій голові досить два слова!
Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже.
Мудрим ніхто не вродився, а навчився.
На те й голова, щоб у ній розум був.
Навчай інших — і сам навчишся.
Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
Наука не йде на бука!
Наука не пиво: в рот не віллєш!
Науки ні вода не затопить, ні огонь не спалить.
Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить.
Не бажай синові багатства, а бажай розуму!
Не краса красить, а розум.
Не лінися рано вставати та змолоду більше знати!
Не на користь книжку читать, коли вершки лише хапать.
Не перо пише, а розум.
Не питай старого, а бувалого.
Один розум добре, а два ще краще!
Одна розумна голова добре, а дві ще краще!
Око бачить далеко, а розум ще дальше.
Перемагай труднощі розумом, а небезпеку — досвідом!
Пташка красна своїм пір'ям, а людина — своїм знанням.
Треба розумом надточити, де сила не візьме.
У сусіда ума не позичиш.
Усякому на старість розуму прибавиться.
Учений іде, а неук слідом спотикається.
Учись змолоду — пригодиться на старість!
Учись — на старість буде як нахідка!
Розумний батько сина опитати не соромиться.
Розумний всякому дає лад.
Розумну річ приємно й слухать.
Розум — скарб людини.
Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє.
Сила та розум — краса людини.
Сила уму уступає!
Скільки голів, стільки й умів!
Старого горобця на полові не обдуриш.
Хороший рибак по кльову мусить знати, як рибку звати.
Хто вчиться змолоду, не зазнає на старість голоду.
Хто грамоти вміє, той краще сіє.
Хто добре учиться, той буде й добре робить.
Хто знання має, той мур зламає.
Хто людей питає, той і розум має.
Хто хоче багато знати, тому треба мало спати.
Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати.
Чоловік розуму вчиться цілий вік.
Шануй учителя, як родителя!
Щастя без розуму — торбина дірява.
Що в молодості навчишся, то на старість як знайдеш.
Що голова, то й розум!
Що знаєш, що вмієш, те за плечима не носить.
Щоб часом дарма не блудить, чужого розуму питайся.
Як голова сивіє, то чоловік мудріє.
Як одступиш од грамоти на аршин, то вона од тебе на сажень.
Яка головонька, така й розмовонька!
Які літа — такий розум!