четвер, 27 вересня 2018 р.

28 вересня - 100 років від дня народження видатного українського педагога, письменника і публіциста Василя Сухомлинського.
Казки і збірки оповідань для дітей  Василя Олександровича - це зразок поєднання художнього слова і педагогики.
"Вічна тополя", "Всі добрі люди - одна сім'я", "Вогнегривий коник", "Вогник у вікні" - ці та інші  збірки творів письменника залюбки читають діти молодших класів, а батьки полюбляють читати вголос своїм дошкільнятам.
 Перегляд "Оповідання Василя Сухомлинського для дітей" - пропонує перечитати твори автора і знайомить з біографією письменника.

Біографія В.О.Сухомлинського

Василь Олександрович Сухомлинський 
(28.09.1918- 2.09.1970) –
видатний український педагог, письменник і публіцист.
Василь Олександрович Сухомлинський - видатний український педагог, письменник і публіцист. Народився Василь 28 вересня 1918 р. в селі Василівка Онуфріївського району Кіровоградської області (на той час — Василівська волость Олександрійського повіту Херсонської губернії) у незаможній селянській родині.
Батько його, Олександр Омелянович, працював по найму як тесляр і столяр. За радянської влади, був активістом колгоспного життя у селі, брав участь у керівництві кооперацією та місцевим колгоспом, виступав у пресі як сількор, завідував колгоспною хатою-лабораторією, керував трудовим навчанням учнів (з деревообробної справи) у семирічній школі. Мати – Оксана Юдівна – вела домашнє господарство, ткала полотно, фарбувала його і шила одяг не лише для своєї сім'ї, а й односельцям. Гарно вишивала. Багато уваги приділяла вихованню дітей: Івана, Василя, Сергія, Меланії. Вчила добру, чесності, людяності. Довгими зимовими вечорами за прядивом чи шитвом розповідала дітям казки, цікаві історії, читала книжки. Пізніше Василь Олександрович писав: „Я не відчував би всієї краси літнього світанку в селі, якби в далекому дитинстві мене не вразили до глибини душі прочитані матір'ю слова Шевченка „Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють, між ярами, над ставами верби зеленіють...”. Брат Василя Олександровича Сергій згадує: „Батько і мати наші були від природи народними педагогами... В сім'ї завжди було взаємне довір'я, повага до старших, праця... Я ніколи не бачив, щоб батьки марнували час, пам'ятаю їх завжди в роботі”. І дітей вони залучали до праці, навчали старанності та сумлінності. У 1926 - 1933 роках В. О. Сухомлинський навчався у Василівській семирічній школі, де був одним з кращих учнів. Вчився добре, старанно, любив читати, гарно малював. Щоб зібрати гроші на книги, фарби, зошити, разом з однолітками та братами ходили на Новий рік посівати та щедрувати, а літом працював у колгоспі. У дитячому садку, який діяв в колгоспі на період літніх канікул йому доручали бути помічником вихователя. Він доглядав малюків, розповідав їм казки, читав книжки, проводив веселі ігри. Тому і вибір професії був не випадковий.

За матеріалами: З книги "Славетний український педагог – гуманіст" (До 90-річчя від д.н. Василя Сухомлинського). Бібліографічний покажчик. Кіровоград, 2008.

Немає коментарів:

Дописати коментар