ЧитайПлюс

Вітаємо!  Павлоградці святкують 229 річницю рідного міста.

 Саме сьогодні нас запросили до загальноосвітньої школи №7 на Вересневий  ярмарок  «Забави для дитини та її родини», присвячений 229 річниці міста Павлограда. 

Бібліотекарі Олена Володимірівна та Наталя Василівна підготували до свята: книжкову виставку "Мій рідний край – Павлоградщина" ; 
Краєзнавчий калейдоскоп "Рідний край вивчаю я, це історія моя…"; 









Кросворд "Якщо знаєш, відгадай!";

Краєзнавчу подорож

"Пам’ять про події Великої Вітчизняної війни у назвах вулиць мого міста" 

Презентація друкованої продукції філії краєзнавчої тематики

 Дітям  та  дорослим організатори свята (ЗОШ 
№7) запропонували ще безліч цікавого, корисного, пізнавального. Якщо тебе зацікавило, дивись ще тут:
http://pavlogradf2.blogspot.com/search/label/%D0%94%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0
Світлична Ганна Павлівна.  
Рідне місто моє

              Рідне місто моє, невпізнанне, святкове, врочисте, 
  Ти сьогодні, як ніжна струна, що під вітром гуде.              

            Рідне місто, невже тобі нині двісті?
Ти ж таке молоде, молоде, молоде!

                         Ці щасливі розкрилля і вулиць, і зеленвіття

                         Так натхненно з розкриллям душі злились!

                         Рідне місто, невже тобі два століття?

                         Все єство твоє нині – то юний ривок увись.

            Та вдивляюся пильно в твоє обличчя

            Й чую – радість на хвилю мій крок зупиня:

            На узбіччі Історії, у Доби на узбіччі

            Не стояло ти ані дня.

                          Революції вихор – червоний вершник

                          Так шалено ввірвався в обійми твої!

                          І було ти суворим у рік сорок перший,

                          І у рік сорок третій так мужньо вело бої.

           Рідне місто моє, уклоняюсь твоїм ветеранам,

           Уклоняюся пам’яті тих, хто за тебе поліг.

           О, як гордо під сяйвом стягав багряних

           Світить орден високий на грудях твоїх.

                          Твої руки – із давніх давен мозолясті.

                          Будівельник, верстатник, шахтар, поет –

                          Чуєш, місто, це сурми співають сріблясто

                          На грядущий твій крок вперед.

          І гудуть ешелони – в них чорного золота лави

          І працюють цехи – треба людям і миру, й тепла

          Місту рідному добра навічна слава!  
Трударям його – слава, шана й хвала!