ЧитайПлюс

Вітаємо!

Чергова зустріч у пізнавальному клубі "Чомусик" відбулася 21 травня і  була присвячена письменнику, якому було майже п’ятдесят років, 

коли у друці з’явилися його перші твори для дітей. 

Поступово письменник створив цикл веселих оповідань про хлопчика Дениска Корабльова і його друга Мишка Слонова. Це була збірка «Він живий і світиться...» (1961). Згодом Денискові пригоди почали поповнюватися: вийшли друком книги «Розкажіть мені про Сінгапур» (1961), «Людина з блакитним обличчям» (1962), «Дівчинка на кулі» (1964), «Старий мореплавець» (1964), 

«Денискові оповідання» (1966), 

«Викрадач собак» (1966) та ін.

Дитячі книги принесли їх автору величезну популярність, саме з ними і стало асоціюватися ім’я Віктора Драгунського.

Бібліотекар абонементу Еліна Георгіївна  продемонструвала клубівцям книги письменника, які є в фонді бібліотеки і розповіла, що прототипом Дениска Корабльова став син письменника, а за словами сучасників Драгунського, реальний хлопчик Денис був дуже близький до свого літературного «відображення» і в оповіданнях знайшли відгук дійсні події з життя родини Драгунських.

Діти також дізналися, що Віктор Юзефович Драгунський (1913-1972) народився в Нью-Йорку, куди його батьки втекли з Білорусі від єврейських погромів. Не змігши прижитися в Америці, вони повернулися із крихітним сином на батьківщину. У юному віці В. Драгунський втратив батька, і його вітчимом став актор єврейського театру. Сім’я почала вести кочове життя, роз’їжджаючи з театром по Росії. Віктор навчився декламувати куплети, бити чечітку, пародіювати акторів. Він мав чудову пам’ять, був від природи артистичний і володів винятковим почуттям гумору. Коли вітчим пішов із сім’ї, В. Драгунському довелося заробляти на життя самостійно. Змінивши ряд робочих професій, він йде навчатися акторської майстерності. Після перемоги на конкурсі молодих талантів Драгунського запрошують працювати в московський Театр сатири. Але більше за все на світі його вабив цирк, естрада – можливість веселити людей. Він пише фейлетони та гуморески, придумує інтермедії, сценки, естрадні монологи, циркові клоунади. Більш за все полюбляв перед дітьми, саме тому друзі вмовили його представити оповідання. які він читав перед дітьми, у вигляді дитячих книжок.

Впродовж зустрічі діти веселилися під час проведення  бліц-вікторини, прослуховування уривку з оповідання та перегляду деяких епізодів з кінофільму  про Дениска.

Смішні й незвичайні історії, що відбуваються з пустотливим, кмітливим вигадником Денискою, здавалося, були невичерпні. Їх автор якось сказав: «Життя я прожив дуже цікаве і довге, і найцікавіших випадків знаю штук сто ...» Ці цікаві випадки складають основу «Денискових оповідань» – так назвав свою головну книгу Віктор Драгунський. Напевно, випадків, про які він говорив, було не сто, а набагато більше. Тільки письменник не встиг про всі розповісти – занадто короткий час було йому відпущено для роботи в літературі.

 Але його веселі і розумні книги залишилися, щоб викликати радість і наївне захоплення у багатьох поколінь читачів.

Корисні сторінки