«Всі болі розтоптаного війною мого дитинства викликали жагуче бажання знову повернутися в те дитинство і спробувати пережити його по-іншому, по-новому, не так, як жилося, а так, як мріялося, - сонячно, весело, цікаво, з пригодами не трагічними, а комічними, радісними, щасливими». Всеволод Нестайко.
Сьогодні - 85 років від дня народження українського письменника, журналіста,класика сучасної української дитячої літератури Всеволода Нестайко (1930-2014)
СЛОВО АВТОРУ!
У дитинстві я був руденький, худенький і маленький — чи не найменший у першому класі. І страшенно хотів якнайшвидше вирости. За порадою однокласника Васі, такого ж, як і я, шпінгалета, я прив’язував до однієї ноги важку праску, до другої — цеглину, хапався за верхню планку одвірка і висів, поки вистачало сил, намагаючись витягти своє тіло. А ще той Вася мені сказав, що від дощу все росте. І я довго простоював під дощем, підставляючи струменям свою грішну руду голову. Мама дивувалася, чого в мене постійний нежить.
Швидше вирости я хотів ще й тому, що дитинство моє, на жаль, було не дуже безхмарним і щасливим. Тато мій, колишній «січовий стрілець», 1933 року був заарештований і загинув. З трьох рочків пізнав я, що таке доля безбатченка, де чи не єдиною втіхою були книжки.
А коли мені було всього одинадцять, почалася війна. Дитинство моє урвалося, я одразу став дорослим. Бо лишився в окупованому фашистами Києві, і ті два роки згадувати не люблю — стільки там було страшного й недитячого.
А коли я став по-справжньому дорослим, мені страшенно захотілося повернутись назад у дитинство — догратися, досміятися, добешкетувати... Вихід був один — стати дитячим письменником. Так я й зробив. І, пам’ятаючи своє невеселе дитинство, я намагався писати якомога веселіше. Написав я чимало книжок. Але чи не з найбільшою насолодою я писав про пригоди Яви і Павлуші. Все почалося сорок років тому з двох оповідань «Пригода в кукурудзі» і «Тореадори з Васюківки», що були надруковані 1963 року. Хлопці виявилися такими меткими й непосидючими, що примусили мене одразу ж написати повість «Пригоди Робінзона Кукурузо» (1964). А тоді повість «Незнайомець з тринадцятої квартири» (1966). І нарешті — повість «Таємниця трьох невідомих» (1970), що й склали роман-трилогію, який перед вами.
Минув час. Відбулися знаменні історичні події. Україна стала незалежною... І я вирішив повернутися до «Тореадорів». Аж ніяк не відмовляючись від попереднього тексту книжки, яка розійшлася по світу сотнями тисяч примірників, друкувалася й друкується в хрестоматіях, шкільних та студентських підручниках, я вирішив зробити нову авторську редакцію “Тореадорів з Васюківки”, позбавивши книжку деяких неминучих ідеологічних нашарувань минулої доби, деталей, незрозумілих сучасному, а тим паче майбутньому читачеві. З’явилися й нові епізоди. Допоміг мені в роботі прекрасний поет і талановитий редактор Іван Малкович. Щиро дякую йому за це.
А вам, дорогі мої читачі, хочу сказати — не поспішайте, як я колись, швидше виростати. Бо дитячі роки неповторні. І якщо Ява й Павлуша допоможуть вам на якісь хвилини гостріше відчути радість веселого, щедрого на пригоди й витівки дитинства, я буду щасливий.
Всеволод Нестайко
Бесіду-знайомство з творами письменника провела на абонементі для користувачів молодшого шкільного віку бібліотекар Жайворонок Е.Г.
Маленькі читачі дізналися, що народився Всеволод Зіновійович Нестайко 30 січня 1930 року в місті Бердичеві на Житомирщині. Після війни, проштудіювавши самостійно дев’ятий клас, склав екстерном екзамени і закінчив школу із срібною медаллю. З 1947 року Всеволод Нестайко навчається на філологічному факультеті Київського університету. Працював літконсультантом в журналі «Дніпро», літредактором у журналі «Барвінок», редактором у видавництвах «Молодь» і «Веселка». Перше оповідання для дітей побачило світ в 1954 році в журналі «Барвінок», а перша збірка «Шурка і Шурко» вийшла 1956 року. Помер 16.08 2014 року.
Маленькі читачі дізналися, що народився Всеволод Зіновійович Нестайко 30 січня 1930 року в місті Бердичеві на Житомирщині. Після війни, проштудіювавши самостійно дев’ятий клас, склав екстерном екзамени і закінчив школу із срібною медаллю. З 1947 року Всеволод Нестайко навчається на філологічному факультеті Київського університету. Працював літконсультантом в журналі «Дніпро», літредактором у журналі «Барвінок», редактором у видавництвах «Молодь» і «Веселка». Перше оповідання для дітей побачило світ в 1954 році в журналі «Барвінок», а перша збірка «Шурка і Шурко» вийшла 1956 року. Помер 16.08 2014 року.
Діти цікавилися які твори написав Всеволод Нестайко? Які мав нагороди?
Франко і його "Захар Беркут" зараз знову
актуальні, і дітям старшого віку ця повість зараз буде особливо зрозумілою, не
зважаючи на архаїчність мови. Здавалося б, що може вдіяти маленька спільнота у
горах, коли наступає ворожа орда? А, виявляється, не лише відчайдушна
хоробрість може врятувати від нашестя, але й несподівана ідея, мудра хитрість.
На рідній землі навіть природа допомагає. А промова Захара Беркута про силу
громади у кінці твору - це ж про нас, теперішніх, про те, як ми гуртуємося у
нових умовах, і ті, що зараз воюють на Сході, і ті, що допомагають армії з
тилу, як усе більше відчуваємо себе єдиним народом.
