ПИСАНКА

Я писанка-красуня,

Вся в рисках і квітках. 

Красу митців несу я, 

Їх славлячи в віках. 

Щоби моїм убранством 

Втішалися малі, 

Мене кладуть на свято

На пишному столі. 

Без мене наше свято

Не буде тим, чим є, 

Бо писанка багато

Всім радості дає. 

(Олександр Олесь)

Весна - це завжди особлива пора року, яка асоціюється з приходом нових сил, теплом, пробудженням природи, першими квітами та, звісно ж, зі святами. Одним із давніх, весняних, найбільш радісних та урочистих свят у християн – є Воскресіння Христове (Світла Пасха). Святкувати Пасху в Україні почали наприкінці першого тисячоліття з приходом християнства.

З днем Воскресіння Христа пов’язано багато традицій, зокрема, випіканням святкового хліба – пасхи та малюванням писанок. Писанкою називають пташині яйця, розписані мініатюрним орнаментом. Назва її походить від слова “писати”, тобто прикрашати орнаментом. Важко собі уявити Великдень без писанок, які й око радують, і нечисту силу відганяють. В народі кажуть, що писанка – це символ сонця, відродження, любові й краси. За віруваннями, писанка є джерелом зародження життя, початком Всесвіту. У сиву давнину писанка була оберегом, мала обрядове та магічне значення, тому малюнки на писанці особливі та символічні. 

Ви мабуть знаєте, що на Прикарпатті створено Музей писанкового розпису, неофіційна назва Музе́й «Пи́санка» — музей писанки в місті Коломиї Івано-Франківської області. В колекції музею понад 6000 писанок з різних регіонів України та країн світу. Серед експонатів музею є також писанки з підписами відомих політичних діячів України. За результатами акції Сім чудес України музей опинився на восьмому місці за голосами інтернет-користувачів та на сімнадцятому місці за голосами експертів. Музей писанкового розпису було створено на основі колекції писанок у Коломийському музеї народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Йосафата Кобринського.

Пропонуємо онлайн відеоекскурс "Музей Писанки на Прикарпатті”

В експозиції музею представлені писанки та декоративні яйця з різних реґіонів України: Гуцульщини, Покуття, Буковини, Лемківщини, Бойківщини, Опілля, Поділля, Полісся, Подніпров’я, Слобожанщини та Причорномор’я. Окремий розділ у музейній експозиції займає писанка, створена українцями, що проживають на різних континентах світу. Оскільки у традиціях культур багатьох народів світу яйце також вважалося найдавнішим символом життя, його прикрашали та використовували у найрізноманітніших обрядах, тому окреме місце в музейній експозиції посіли писанки та декоративні яйця з Білорусі, Польщі, Чехії, Словаччини, Румунії, Франції, Данії, Китаю, Індії, Аргентини, Канади, США, Ізраїлю, Шрі-Ланки, Пакистану та Єгипту. 

Дізнатися ще

ВЕЛИКОДНІ ЗАБАВИ 

 Наближається одне із найважливіших свят християнського світу – Різдво, яке віруючі православного обряду відзначають 7 січня, а католики, згідно із Григоріанським календарем, вже відсвяткували 25 грудня. Незалежно від різних тлумачень свята представниками тих чи інших церков, для всіх християн Різдво означає велику радість від того, що багато століть тому у Віфлеємі народився маленький Ісус, що своєю смертю спокутав гріхи людства та подарував нам шанс на прощення.Звичай відзначати свято Різдва в Київській Русі іде корінням в Х століття, коли Володимир охрестив Русь. Тому багато традицій дивним чином переплелися із язичницькими мотивами. В останній день Великого посту – 6 січня православних – необхідно було навести лад та добре прибрати оселю. Очистити своє тіло та душу мали усі домочадці.

Увечері компанії обходили усі двори із «Віфлеємською зіркою», зробленою із золоченого паперу та палки. Цей обряд супроводжувався співами колядок та щедрівок, за що хазяїни будинків обдаровували колядників грошима та ласощами. Також поширений в Україні звичай програвати вертепні вистави – лялькові спектаклі на тему народження Ісуса та подій, з ним пов’язаних.

Різдвяна трапеза із обов’язкових та символічних дванадцяти страв залишилась незмінною і до сьогодні. Після появи першої зірки на вечірньому небосхилі уся родина збиралася на святковим столом та куштувала наїдки. В Україні існувала традиція прикрашати стіл спеціально оформленим пшеничним снопом – Дідухом, хвойними гілками, а стіл покривати соломою.

Для відвідувачів підготовано експрес інформацію "Різдвяні казки та історії". До уваги читачів художні і енциклопедичні видання, які зацікавлять і малечу і підлітків.

Сміх людський — чудесна штука.

Він — мистецтво і наука.

Він — в житті і для життя.

Із потворного й дурного

Посміятися не гріх.

Добрий сміх не б'є, не мучить,

Він на світі жити учить.

П.Глазовий

1 квітня в Україні

 Як припускають науковці, до нас це свято прийшло з Німеччини, імовірно, на початку XVIII ст. Його називали ще брехливим днем або Марією-брехухою — одним із народних прізвиськ Марії Єгипетської — святої VI ст., день вшанування якої за старим стилем збігається з 1 квітня. Того дня дівчата дурили людей, аби верховодити майбутнім чоловіком. Для цього дня маємо приповідку: «Першого квітня — брехня всесвітня!».

 Історія доводить, що звичай жартувати, обманювати та веселитися цього дня був, є та, мабуть, і буде завжди.

 До речі, професор Стенлі Теп із інституту здоровя в Окхерсті (Каліфорнія), стверджує: «30 хвилин сміху на день дозволяють пацієнтові, котрий переніс інфаркт міокарду, уникнути повторного нападу в найнебезпечніший період — перші півроку після нападу. — і потім жити повноцінним життям. Здоровим же людям ця кількість сміху подовжує життя на роки, іноді на десятиріччя».

Головне цього дня не забути пожартувати зі своїми друзями, створити справжню атмосферу свята для своїх знайомих, подарувати усім навколо гарний настрій, позитив і енергію. Тож смійтесь на здоров’я. 

...

Син-першокласник повертається додому зі школи 1 вересня і кричить на батьків:

- Ви мене обманули!!! Ви все брехали!!!

- В чому справа, синку?

- Ви казали "перший клас", а там навіть не "економ". Крісла тверді, столи з ДСП, шведського столу немає, аніматорша одна і та якась нервова!

...

1 вересня, 1 клас.

Вчителька каже:

- Діти, ви прийшли до школи. На уроці потрібно сидіти тихо, а якщо щось захочете запитати - потрібно підняти руку.

Вовочка тягне руку ...

- Ти щось хочеш запитати, Вовочко?

- Ні, просто перевіряю, як працює система.

...

Першокласниця приходить з уроків додому і розповідає мамі:

- Ми читали на уроці казку.

- Яку? - цікавиться мама.

- "Червону Шапочку".

- І чого ж тебе навчила ця чудова казка?

- Потрібно дуже добре запам'ятати, як виглядає бабуся.

Першокласниця приходить додому з занять і починає розповідати своїй мамі: - Ми читали на уроці казку. - Яку? - Цікавиться мама. - Червону Шапочку. - І чого ж тебе навчила ця чудова казка? - Потрібно дуже добре запам'ятати як виглядає моя бабуся

.**

...

Левко Рабинович пішов у перший клас. Після першого шкільного дня батько запитує сина:

- А в твоєму класі ще є Леви?

- Ні немає, але є один хлопчик зі схожим ім'ям.

- Яким це?

- Ну, це... Як його... Тигран.

...

В школі:

- Миколо, як поділити чотири картоплини на пʼять чоловік?

- Не знаю.

- Сідай, двійка! Марічко, - це ж запитання!

- Не знаю, Маріє Іванівно...

- Сідай, двійка! Абрамчику, а ти що нам скажеш?

- Ой, не морочіть мені голову, зваріть пюре!

***

Батько:

- Вовочко а де твій щоденник?

- Я Павлику його на день позичив.

- Навіщо?

- Батьків полякати.

..

Вчителька:

- Чого спізнився?

Учень:

- Вдарився головою об кут подушки і втратив свідомість на дві години...

...

На уроці географії вчитель запитує:

- Діти, як далеко знаходиться Африка?

Вовочка тягне руку і відповідає:

- Я думаю, недалеко.

Учитель:

- Чому?

Вовочка:

- У фірмі мого тата працює негр, і він приїжджає велосипедом.

...

- СТАРАЙСЯ, МАТІНКО, СТАРАЙСЯ...

Учень на уроці розмовляє. Вчитель викликає його на клас і каже:

- Продовжи урок!

Учень:

- Дякую всім за увагу! Урок закінчено.

...

Оголошення в школі: "Увага! В коридорі першого поверху працює Wi - Fi. Пароль на сьогодні: імʼя князя, в часи правління якого відбулось Хрещення Русі (латиниця, перша буква велика)"

***

                      БІБЛіОТЕЧНИЙ  ГУМОР

Читач:

- Мені потрібна книга.

Бібліотекар:

- Зверніться до каталогу.

Читач довго бродить у читальному залі, потім підходить до іншого бібліотекаря:

- Вибачте, це ви каталог?

** 

ЗЛІВА НАПРАВО: УГЛЯРЕНКО, Мурко ВОВЧОК, Григорій ТЮТЮНКІТ,
Григір ТЮТЮНКІТ, Кот ЛЯРЕВСЬКИЙ

**
 

НОВА БІБЛІОТЕЧНА ПОСЛУГА: ПОЧИТАВ - РОЗІМНИСЬ!
КОЖНОМУ ЧИТАЧЕВІ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ!

НАЙПОПУЛЯРНІША КНИГА БІБЛІОТЕКИ

СЕМІНАР: "ЯК СТАТИ КОТОМ У ЧОБОТЯХ"

 **

Програміст в бібліотеці:
- Де бібліотекар?
- В архіві.
- Розархівуйте, будь ласка.

**

ОСЬ ЯК ПОТРІБНО ЧИТАТИ КНИЖКИ !!!!!!

Дякую

Вітаємо зі святом! 

Перші відвідувачі вже радіють солодощам-подаруночкам і дізнаються про прикмети і українські звичаї, що пов'язані зі святом.

Українські звичаї

Вважається, що якщо у цей день загадати найзаповітніше бажання, звернувшись до Святого, то воно обов'язково здійсниться. Саме тому діти щороку пишуть бажання Миколі у своїх листах. У деяких регіонах України на свято варять кутю та частують гостей медом та пивом. Також є вірування, що зранку до хати має увійти чоловік, що віщує добро, багатство та добробут.

Прикмети

З днем Святого Миколая пов’язано безліч народних прикмет:
Якщо на Миколая сніг лежить – до швидкої відлиги.
Якщо на Миколая день теплий видався – чекай суворих морозів.
Як на Миколая впаде великий іній – на гарний врожай хліба.
Як на Миколая морозяний день – на уроду хліба й городини.
Як на Миколая піде дощ, то врожай на озимину.

14 серпня в народі святкують свято Маковія, яке в церковному календарі називається днем семи мучеників Маковеїв. З цього дня розпочинається «Спасівка» - піст, який триває два тижні.

В цей день у церквах святять воду, квіти, мак. Серед квітів у букеті обов’язково присутні великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик», або «маковейка». До нього кладуть чорнобривці, жоржини, айстри, гвоздики, барвінок, а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): васильки, м'яту, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник. 

Після освячення маковійчика кладуть за образами, і він зберігається там аж до весни, а деякими травами і маком користуються за необхідності, адже «освячене зело до всякої слабості здібне». Навесні мак розсівають по городу, а сухі квіти на Благовіщення дівчата вплітають до кіс – «щоб не випадало з голови волосся».

Сакральний статус маку в українців завжди був доволі високим. Ним обсипали корів і господу «від усього лихого».

На Маковея святили також свіжовикачаний мед у стільниках, щедро пригощаючись ним. 

Обрядовою їжею в цей день були «шулики» - печені коржі, які ламають на дрібні шматочки і заливають медовою ситою та розтертим маком. Ця їжа дуже смачна, особливо її люблять діти. Готували також пироги, вареники, пампушки з маком, різноманітні медяники та маківники.

Свято Маковея називається в народі "Першого Спаса", медовим Спасом або Спасом на воді, Спасом водяним. Хворі пропасницею купалися в цей день у річці, бо вода на Маковея вважається цілющою.

Освячена цього дня вода цінується не менше стрітенської і вважається надзвичайно корисною від усіх хвороб. В цей день святили також колодязі та воду в річках. 

      Народні прикмети на Медовий Спас.

Після Медового Спасу бджоли перестають носити мед;

На Медовий Спас заламуй стільники, бо сусідні бджоли заберуть увесь мед;

На Спаса купатися - незамолені гріхи простяться;

Перший Спас - усьому час;

Спасівка - ласунка, а Петрівка - голодування;

Від Першого Спаса і мужик накопичить запаси;

У Спаса всього в запасі: і дощ, і відро, і різна погода;

Який Маковій, таке й Успіння;

Пройшов Спас - пішло літо від нас;

З першого Спасу і роса хороша;

Перший Спас - на воді стоять, другий Спас - яблука їдять, третій Спас - на зелених горах полотна продають.

Джерело

Вітаємо!
 Хай ангел торкнеться Вас ніжно крилом,

зігріє вам серце Різдвяним теплом.
Хай радість, кохання наповнять ваш дім,
оселяться щастя та спокій у нім!

Дізнатися про традиції

Україна.

Дужче і дужче кругом

Пісня гримить солов'я.

Гори мовчать над Дніпром

Це — Україна моя.

В небі шумлять літаки,

Коні залізні — в полях.

Гордим розливом ріки

Цвіт весняний по садах.

Світлі ідуть матері,

Зір їх красою сія.

Сонце і пісня вгорі,

Це — Україна моя.

В. Сосюра



Прохолодним серпневим ранком на території вільного спілкування відбулася гра-подорож "Впізнаємо Україну разом!"

За пропозицією бібліотекаря Олени Юдіної майбутні сьомикласники протягом   декількох  раундів доводили наскільки глибокі їхні знання про  природу, історію, рідну мову та традиції України. Юні знавці залюбки прийняли участь у вікторині «З бабусиної скрині» та

у конкурсі «Готуємо борщ». Зустріч  продовжилася знайомством з новими енциклопедичними виданнями і обиранням книг додому.   

 

 

Свято Пасхи недалечко,

Люди звичай бережуть, –

Розмальовують яєчка,

Пишні пасочки печуть.

Святкування йде віками, –

Це такі чудові дні:

В гості йти, під рушниками

Страви нести запашні.

Доброзичливо, з любов’ю

Мати щирі почуття,

Людям зичити здоров’я

І щасливого життя.

Н.Куфко.

Зима. Різдво

Ми ялинку прикрашали,

З кухні пахли пироги.

Свічечки на гілки стали

Аж до зіроньки з фольги!

 

Сніг пушинками кружляє,

Біле міряє шитво.

Раз на рік таке буває:

Свято! Сніг! Зима! Різдво.

             Іван Франко.

Різдво з давніх часів, ще з кінця 4 століття і по теперішній час це найулюбленіше свято, яке святкується і в церкві, і вдома, причому християнські традиції тісно переплелися в ньому з язичницькими.

Свята Церква і прості миряни Київської Русі, утверджуючи християнство відкидали язичницьку атрибутику або переосмислювали її у християнському контексті що допомогло зберегти чимало з того доброго, хорошого і істинного, що існувало в язичництві. Таким чином, в Україні, як і в інших країнах світу, день початку нового сонячного, хліборобського, року отримав новий, християнський зміст, як Різдво, свято народження Божого Сина, Спасителя світу.

Традиції святкування Різдва в Україні

Просимо тебе, Боже, просимо тебе, царю: даруй щастя, даруй частку нашiй Українi!

Напередодні найголовнішого свята  наводиться порядок у будинках і починається готування святкових страв. – Святковий стіл щедрий хоча пісний. Обов’язково на столі наявність дванадцяти страв – на честь дванадцяти апостолів.

Ставили насамперед кутю з маком і медом, узвар із сухофруктів,  голубці з гречкою та картоплею, вареники з картоплею і сиром, борщ, страви з грибами, пампушки, хліб, рибу смажену, оселедець, вино.

Після заходу сонця стіл застилають свіжим сіном, поверх насипають трохи зерна і покривають стіл скатертиною. Це нагадує, що Спаситель народився не в царських чертогах, а в овечому хліву.

Перша вечірня зірка оповіщає людям про велике чудо – народження Сина Божого ! Можна починати Святу Вечерю – запалити свічку, помолитися:

Отче наш, ти, що єси на небесах, нехай святиться ім'я твоє, нехай прийде царство твоє, нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний, дай нам днесь; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але ізбав нас від лукавого. Бо твоє єсть царство і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Після вечері на вулиці українських міст і сіл виходить молодь - Коляда йде!

Заходячи на подвір'я, колядники просили дозволу і, коли господар зголошувався, починали забавну виставу із віншувальних пісень-колядок та жартівливих сценок. Але до  півночі колядники розходяться по домівках  якщо зустріти Різдво в дорозі, то цілий рік проведеш в поневіряння.

Свято Різдва Христового починається із святкового богослужіння у церкві. Потім родинами розходяться по домівках, і господині накривають святковий сніданок. А після сніданку ходять у гості до родичів та знайомих, колядують. Молодь готує театралізовані дійства, вертепи, і ходить з ними по домівках. Різдво в Україні - одне із найбільш шанованих і улюблених свят. «Христос народився!» - «Славімо його!»

Дуже давньою є українська традиція миритися в цей день, пробачати одне одному образи, щоб на повну міру відчути радість життя. 

Джерело

18 грудня - Сави 
На Сави жінки збиралися в рукодільницькі гурти, бо прийшла пора «і савити, і варварити, і куделю кучматити». Хто ж не працював, то казали: “Савила та варварила і сорочки собі не справила” ; “Сави і Варвари на мені сорочку обірвали”.
Про цей день казали: “Сава приїхав на білих санках” 
“ Сава - батько зимового Миколи”.

19 грудня — Святого Миколая. 
Всі три свята - Варвари, Сави та Миколи - називали Миколаїними святами. На відміну од весняного (22 травня), зимового Миколая відзначали особливо урочисто. Вважалося, що він захисник усіх бідних і знедолених.
Та найбільше його пошановували діти, для яких він був почесним охоронцем . Навіть існує легенда про те, що Миколай рятував дітей серед моря.

Та передусім це найбажаніший день у році для дітлахів. В Україні цей великий святий став прототипом міфічної фігури Діда Мороза. Напередодні свята діти пишуть до нього листи зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікно і моляться до нього, просячи передусім здоров’я собі та батькам. У день перед святом згадують всі свої добрі і злі вчинки, зважують: чого більше. Чи буде подарунок, а чи, можливо, різка? Бо чемні діточки обов'язково знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні – прутик. Ця різочка є своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися.

    А в школах влаштовували цікаві вистави, де головною дійовою особою вважався святий Миколай. Поруч з ним неодмінно сусідив меткий чортик який намагався переконати дідуся в тому, що вручати дітям подарунки не варто, бо вони були неслухняними. Але закінчувалося тим, що добрий Миколай цього разу вибачає.
В. Скуратівський ."Український народний календар"  

 Запрошуємо відвідати в цей день бібліотеку! На вас, маленькі читачі, в цей день чекають подарунки!