9 травня  - День матері.

Из цветной бумаги

Вырежу кусочек.

Из него я сделаю

Маленький цветочек.

Мамочке подарок

Приготовлю я.

Самая красивая

Мама у меня!

(Ольга Чусовитина)

 Майстер-клас " Квіти для мами"

«Народ живе красою, уміє не лише створити, а й обезсмертити себе у прекрасному. Стільки стрілося в писанці! Казка, пісня, бувальщина, материнська колискова й росяна стежка дитинства, вінок першого кохання й дужість повноліття, мудрість старості і присмак вічності у присмерку вечірнього неба. З радістю — смуток, з усмішкою — надія. Добирайте, осмислюйте, повертайте скарби народові, котрий примножить їх знову і знову".(Михайло Стельмах)

 Майстер-клас  «Писанкове чудо» для маленького Тимура виявився не дуже складним, але дуже корисним. 

У виготовленні саморобки допоміг журнал "Колобочок"

9 березня - 207 річниця від дня народження великого Кобзаря - поета, письменника, художника, громадського діяча, філософа, політика, фольклориста, етнографа, історика ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА (1814 -1861)

Геніальний син України, Тарас Шевченко перейняв від свого народу властиву йому рису – природну музикальність.Пісня була невід'ємною часткою поетової душі.Т. Шевченко був музично обдарованою людиною. Завдяки своїй феноменальній пам'яті поет схоплював пісню з одного разу і вона залишалась у його пам'яті на все життя. Особливо захоплювався Тарас народними піснями. Співав він переконливо, глибоко переживаючи те, про що йшлося. Один із його сучасників писав: "Наче тепер бачу, як інколи було під кінець пісні затремтить його голос і на довгі вуси його скотить з очей сльоза" [6, 251]. 

Першою піснею, яку почув малий Тарас, була колискова, що її співала мати. Згадуючи своє дитинство, він писав: 

Мене там мати повила. 

І, сповиваючи, співала, 

Свою нудьгу переливала 

В свою дитину. ("Якби ви знали, паничі") 

        Чув малий Тарас пісні і від своєї ровесниці Оксани – першої дитячої любові, і від односельців-кріпаків, що виливали в них свою журбу, свої болі і скупі радощі.

       Пісня супроводжувала поета все його багатостраждальне життя – і у вишневих садках України, і в степах безводних за Уралом, і в кам'яних стінах каземату. Повертаючись із заслання на пароплаві "Князь Пожарський", поет зустрівся на палубі з музикою-кріпаком, скрипалем, гра якого його глибоко схвилювала. У своєму Щоденнику він записав: "Я никогда не наслушаюсь этих сердечно, глубоко унылых песен. Благодарю тебя, мой случайный, мой благородний, крепостной Паганини" [7, 152–153]. 

Пісня часто була для поета єдиною порадницею. Перебуваючи на Кос-Аралі, він пише вірш "І знов мені не привезла нічого пошта з України", в якому звучить туга за рідним краєм, за рідним словом: 

Погуляю понад морем 

Та розкажу своє горе, 

Та Україну згадаю, 

Та пісеньку заспіваю. 

Люде скажуть, люде зрадять, 

А вона мене порадить, 

І порадить, і розважить, 

І правдоньку мені скаже 

 Певну роль у створенні мелодій до віршів із "Кобзаря" відіграв сам поет, який дуже любив співати. Так, В. Ковальов, який у 1841 році проживав разом із Т. Шевченком, згадував: «Траплялося, що Тарас Григорович, коли, бувало, схочеться розважитись народною піснею, виходив до нас з-за перегородку, сідав на єдиний дерев'яний диван і мовив: "А нуте, хлопці заспіваймо!" Карпо брав свою скрипку, Гуровський тримав баса – пісня лунала, і ми забували про наші тяжкі злидні. Найчастіше співали пісню з творів Тараса Григоровича "Ой повій, вітре, з далекого лугу та розлий нашу тугу". Цю пісню він і сам співав з нами і керував співами, і мотив до неї він сам створив» 

Значення поезії Т. Г. Шевченка в музичному мистецтві важко переоцінити. Завдяки надзвичайній мелодійності  та ритмічній віртуозності поезій - Шевченко здобув славу одного з наймузичніших поетів світу. Саме наспівність, мелодійність, музичність Шевченкових поезій, близькість до народної творчості, зумовили їх надзвичайну популярність, стали невичерпним джерелом натхнення для композиторів. 

Вірші Шевченка перелилися широким потоком у музичні твори й охопили майже всі музичні жанри: пісні й романси, хорові мініатюри й розгорнуті хори, монументальні кантати, інструментальні п’єси, симфонічні поеми, опери, ораторії, балети. 

Багато чудових пісень на тексти Тараса Шевченка створили композитори-професіонали. Деякі з них фольклоризувались і стали справді народними. До таких пісень належать: "Ой літа орел" К. Стеценка, "Вітер в гаї нагинає" М. Лисенка, "Сонце заходить, гори чорніють" Д. Роздольського та інші.

ПІСНІ на вірші ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

онлайн вікторина 

 Пропонуємо прийняти участь у конкурсі "Валентинка - 2021"

Подивіться, які гарні творчі роботи  зроблено читачами власноруч з любов'ю та натхненням: 

Оригінальні валентинки від сестер Яни та Єви.

Валентинка "Мишенята" від першокласниці Златочки.

Дякуємо, дівчатка! 

Чекаємо  нових учасників і всім бажаємо перемоги!

 Конкурс 

            ПОЛОЖЕННЯ дивись 

ВІРТУАЛЬНИЙ РЮКЗАЧОК

Майстер - клас "Сніжний гість"

Приємно опинитися  у затишній святково-книжковій обстановці і власноруч зробити невелику зимову поробку. Сьогодні робимо паперового сніговичка. Ангелінка  швидко впоралась: маленький білосніжний сніговичок тепер мандруватиме  до нової оселі.

Д я к у є м о!

 

Букмоль запустив письменницький конкурс для підлітків #безпробілів!

ОЗНАЙОМИТИСЬ

Дізнатися умови -тисни на зображення !

Наближається Новий рік -  чарівне, яскраве, гучне свято з морем подарунків, сюрпризів, бажань. Його зустрічають вдома і на роботі, в школі і дитячому садку ... Свій внесок в створення загальної атмосфери свята в місті внесла і наша бібліотека.

 Завітайте у наш відділ! Для батьків і дітей -  "Зимові забави і книжкові чари" - це і назва святкової книжкової виставки, де книголюби у віці  від 2 до 14 років знайдуть цікаві твори новорічно-казково-пригодницької тематики і головна тема оформлення інтер'єру, який заіскрився сніжинками, мішурою, гірляндами, новорічними іграшками, і взагалі перетворився на всіма улюблену казку Ернста Теодора Амадея Гофмана "Лускунчик і Мишачий король". Казкове  місто, яскрава ялинка, пакунки-подарунки, величезний головний герой казки, сміливий і рішучий, а ось і святкова кімната, де дівчинка Марі з братом Фріцем роздивляються іграшки,радіють в очікуванні чуда, а з вуглів виглядають миші - готуються до чогось не зовсім святкового... 

Запрошуємо читачів і друзів  зануритися в святкову передноворічну атмосферу чарівної казки, яка створена для вас бібліотекарями.

"Пусти книгу в серце" -  під такою назвою сьогодні відбулася зустріч четвертокласників ЗШ № 8 з письменницею Тетяною Руменко, яка розповіла дітям  і про себе, і про здійснення своєї мрії -стати письменницею, і про натхнення, подароване двома діточками і їх татусем. А, найголовніше, молода письменниця вразила всіх своєю творчою фантазією і несподіванними сюжетами творів. 

 Від  розповіді до вікторини і до відповідей на складні запитання учнів - так жваво і емоційно проходив захід. Разом з бібліотекарем Еліною Жайворонок письменниця знайомила юних читачів зі своїми книгами. 

«Я з родини гірників. Але цікаво і доступно пояснити специфічну професію складно. Тому і вирішила написати казки, щоб діти знали і розуміли, ким працюють їх батьки. А головне, пишалися своїми батьками. Адже, на мою думку, це дуже відважні, відповідальні і розумні люди », - Тетяна Руменко.

Діти з захопленням слухали авторку книг, весело відповідали на питання вікторини і дуже багато запитували саму письменницю про її шкільне життя, про родину, героїв  творів і творчі плани. До речі, Тетяна вже працює над новою книгою! Чекаємо нових суперпригод!

Наприкінці зустрічі письменниця подарувала декілька книг у фонд бібліотеки.

Щиро дякуємо Тетяні Руменко за плідну співпрацю!

Ще вчора малята були на екскурсії, а вже сьогодні завітали до нас з подарунками - принесли свої малюнки, а вони ж такі гарні, кольорові, від щирого серця і з батьківською допомогою зроблені, ми дуже-дуже вдячні! Дуже приємно і як раз до Дня краєзнавства, на кожному малюночку - краєвиди рідного міста і його мешканці.