Вітаємо!

Як відомо, Тарас Шевченко не писав спеціально для маленьких читачів, але багато його віршів стали улюбленим читанням для багатьох дітей. Шевченківські поезії  малеча слухають в дітсадках, школярі  вивчають у школах, у сімейному колі читають разом з батьками...

А нашим восьми-дев'ятирічним відвідувачам бібліотекар абонементу запропонувала взяти участь у голосних читаннях "З любов'ю до Шевченка". Ця пропозиція зацікавила Настю, Мілану, Єгора і Данила, які вчора завітали до бібліотеки.  Діти самі визначали, які вірші Кобзаря читатимуть : "Вечір", "Садок вишневий коло хати", "Тече вода з-під явора", "Зацвіла в долині червона калина". 
Дітям дуже сподобалося голосно читати вірші у доброзичливій, затишній бібліотечній атмосфері, а така форма спілкування з бібліотекарем і книгою  виявилася дуже сприятливою для неформального дитячого вияву емоцій.

І оживе добра слава,

Слава України,

І світ ясний, невечірній,

Тихо засіяє...

Обніміться ж, брати мої,

                                    Молю вас, благаю!                (Т.Шевченко)

                     Вітаємо!

23 серпня в нашому рідному Павлограді урочисто й щиро було увічнено  пам'ять Великого Кобзаря - гордості і слави української землі. Саме в цей день в центрі міста було відкрито пам'ятник Тарасу Шевченко.

Щира вдячність автору пам'ятника - Заслуженому діячу мистецтв України, голові Дніпропетровського обласного відділення Спілки художників Василю Мирошниченко.

Народні прислів’я, приказки про Тараса Шевченка:

В наш чудовий час вічно житиме Тарас.

Ми Шевченка славить будем і ніколи  не забудем. 

Слово Тараса – наша зброя і окраса.

Тараса думки будуть жити віки.

Тарасів  «Буквар» – для дітей великий дар.

Тарасів «Заповіт» облетів увесь світ.

Тарасів «Кобзар» – народу великий дар.

Тарасівська «Катерина» – це народная дитина.

Тарасове слово живе і здорове.

Тарасові слова – то правда жива.

Хто «Кобзаря» прочитав, той панів прокляв.

Хто з Шевченком знається, той розуму набирається.

Хто читав «Заповіт», — рвав кайдани, рушив гніт.

Хто Шевченка прочитав, той багатий серцем став.

Цар Шевченка гноїв, та душі не зломив.

Шевченківський «Заповіт» буде жити тищу літ.

Шевченко дужий був не силою, а словом мудрим.

Шевченко за народ бідував, бо з народу сам походжав.

Шевченко народ захищав, а про себе забував.

Шевченко панів викривав, і за це й сам страждав.

Шевченко Тарас - наче сонце для нас.

Шевченкове перо панів по серцю шкребло.

Шевченкові твори сяють мов ясні зорі.

Як мріяв Шевченко, так і сталося :  на Україні й сліду панського не осталося.

Вітаємо! І нагадуємо, що

продовжується ГОЛОСУВАННЯ (до 1 вересня 2014) в конкурсі буктрейлерів "Шевченко в кадрі"!

Буктрейлер від нашої філії за № 36.

Твій голос для нас -  важливий, вирішальний, головний! 

 

ПРОГОЛОСУВАТИ

Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека ім.Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія в рамках Шевченківського літературного фестивалю «От де, люде, наша слава, слава України!» проводить обласний конкурс буктрейлерів «Тарас Шевченко в кадрі» з метою популяризації творчості Великого Кобзаря засобами інтерактивних технологій.

      Що таке буктрейлер? Це короткий відеоролик за мотивами певної книги. 
Він створюється для того, щоб зацікавити читача книгою, викликати бажання прочитати її й взагалі заінтригувати творчістю певного автора.

     

           Пропонуємо до Вашої уваги  перший буктрейлер від нашої бібліотеки-філії  "ЧИТАЄМО ПРО ШЕВЧЕНКА"  

Публікація робіт та відкриття голосування на сайті ДОУНБ ( з 20 травня 2014 р.)  Віддай свій голос за наших!

ГРИГОРІЙ  ЧЕСТАХІВСЬКИЙ

(1820-1893)

Ім'я Григорія Честахівського, друга Тараса Шевченка, що був з ним останні дні життя й провів його останнім шляхом в Україну, пов'язане з історією могили на Чернечій горі під Каневом. Уродженець півдня, села Нова Прага (нині Кіровоградська область) він з юних років виявив нахил до малювання і 1841 року поїхав до Петербурга, щоб стати вільноприходячим учнем Академії мистецтв. Тут, за його словами, він і познайомився з Тарасом Шевченком. Але по-справжньому вони затоваришували, коли поет повернувся із заслання і жив у майстерні Академії мистецтв. Тарас полюбив Грицька, як він його називав, за те, що той душею співав українські пісні, а Честахівський схилявся перед талантом Шевченка поета і художника. Він залишив олівцеві зарисовки і зворушливі спогади про історію перевезення тіла і перепоховання Кобзаря, зробив список мистецьких речей, що залишились в його майстерні, оповів емоційно про любов народу до свого поета. Честахівський не став відомим художником, але нині малюнки з його альбому, що зберігаються у Національному музеї Тараса Шевченка оповідають про ті травневі дні, коли Україна вітала свого пророка на рідній землі. Він добре розумів і вірив, що йому була виявлена висока честь бути другом Шевченка, що він був покликаний Всевишнім виконати високу місію насипати курган над святою могилою. Сам Честахівський похований у Качанівці, в парку маєтку В.В.Тарновського.

«Настане година, коли чистий розум буде людським законом і розіб'є татарщину... Тоді могила нашого сердешного Тараса засвітить ясним, щирим словом по широкій Україні з високої гори Чернечої, як те сонце своїм ясним світом»

(Г. М. Честахівський. З листа до невідомого адресата. Літо, 1861)
"Чумацький шлях"

МИХАЙЛО  ЧАЛИЙ

(1816-1907)

Зі своїм майбутнім біографом, педагогом і «великим приятелем київським» Михайлом Чалим Шевченко познайомився під час свого останнього перебування в Києві влітку 1859 року через Івана Максимовича Сошенка, колеги Чалого по  другій київській чоловічій гімназії. Ще задовго до знайомства з Кобзарем Чалий   почав збирати матеріали про нього, зокрема записував спогади Сошенка про знайомство з Тарасом, про часи навчання в Академії мистецтв та їхнє оточення. Також Чалий як літератор одним з перших проаналізував твори Шевченка. Шевченко листувався з Чалим, який разом з дружиною Надією Василівною були активними діячами у справі створення недільних шкіл для народу, та пересилав з Петербурга примірники «Кобзаря» та «Букваря» на потреби освітянської справи. Михайло Корнійович був одним з організаторів прощання з Шевченком у травні  1861 року в Києві. Промова, яку він виголосив над труною поета, коштувала Чалому кар'єри, він був змушений покинути Київ. Лише по поверненні Михайла Корнійовича, 1882 року у Києві побачила світ перша біографія Шевченка «Життя та твори Тараса Шевченка.Звід матеріалів до біографії».

 «Получив Ваше письмо, я сообщил о Вашем благородном намерении - помочь Киевским воскресным школам - некоторым студентам, принимающим близко к сердцу дело грамотности нашего бедного люда. Разумеется, они были от Вас в восторге. По желанию их 10 книжек  я передам в библиотеку воскресной школы, а 40 продам почитателям Вашего таланта, которых, благодарение Богу, у нас в Киеве немало, особенно между молодежью.»

     (Лист М.К.Чалого доТ.Г. Шевченка. Київ. 8 вересня 1860)

На бесіду «Тарас Шевченко – український Рембрант» бібліотекар

 Наталя Василівна запросила  діток з 1-А класу ЗОШ №7.

Діти дізналися, що Шевченко рано почав малювати. Для маленького Тараса першим полотном стала його рідна хата. У бідній сільській родині хлопчику доводилося задовольнятися крейдою та вуглинкою, однак він з радістю малював і ними. Тарас розмалював усе: стіни, лави, стіл в хаті і надворі. Шевченко залишив нам в спадок свої чудові художні і літературні твори, які надихають і надихатимуть ще не одно покоління українців.

 Учні разом з бібліотекарем   відправились у  віртуальну картинну галерею "Тарас Шевченко. Всесвітня картинна галерея"
Після бесіди  першокласники залюбки роздивлялися книги та журнали на абонементі, записувалися до бібліотеки.

ЄВГЕН  ГРЕБІНКА

                                       (1812-1848)

Відомий український поет, автор українських байок, романсів (серед яких «Очі чорні»), повістей російською мовою, що був попередником Тараса Шевченка в українській літературі, брав активну участь в літературному житті Петербурга, куди приїхав 1834 року після закінчення Ніжинської гімназії вищих наук. З Гребінкою Шевченка познайомив художник Аполлон Мокрицький. Згодом Гребінка взяв активну участь у вирішенні долі талановитого кріпака, власне відкрив Шевченка, як поета і допоміг йому 1840 року видати першу збірку «Кобзар», виступивши її редактором. 1841 року у альманасі «Ластівка», що вийшов завдяки Гребінці, були надруковані 9 поезій Шевченка, серед них балада «Причинна». В молоді роки Євген Гребінка відвідував класи Академїї мистецтв. Саме тоді Шевченко і малював його портрет, хоча нині авторство дискутуються у шевченкознавстві. 1843 року Шевченко разом з Гребінкою їхав на Україну і побував у його маєтку Убєжищі на Чернігівщині, де потім поховали Євгена Гребінку. 

«У меня здесь есть чудесный помощник - Шевченко - человек удивительный»

(з листа Є. Гребінки до Г. Квітки-Основ'яненка від 13січня 1839 р)

            В дні перемог і в дні поразок,
В щасливі дні і в дні сумні
Іду з дитинства до Тараса,
Несу думки свої земні.       

                                          (Ю.Рибчинський)

Вітаємо! 

Нещодавно на гостини  до бібліотеки завітали  діти з гуртка «Народні  умільці» (Валеоцентр) разом з вчителем. Дівчаткам бібліотекар читальної зали запропонувала огляд книжкової виставки до 200-річного ювілеюТараса  Шевченка
 «Не згасне у віках Шевченкова зоря».

 Після знайомства з матеріалами виставки, діти подивилися наш бібліотечний буктрейлер «Читаємо про Шевченка»  (автор буктрейлера - Юдіна О.В). 

по книзі Степана Васильченка «В бур’янах».

 

Бібліотекар абонементу розповіла любознайкам про бібліотечний блог "ЧитайПлюс", допомогла знайти електронну вікторину "Тарас Шевченко" підготовану і розміщену  у блозі до ювілея поета. Дівчаток дуже зацікавила вікторина, адже вони  не тільки  мали змогу відповісти на питання, а й побачити автопортрети та інші картини  Кобзаря. Тож всі відповідали і ретельно роздивлялися картини по черзі.

В дружній співпраці бібліотекарі філії  стимулюють та заохочують інтерес маленьких 

читачів до особистості  поета, художника, пропонуючи їм прочитати 

книги С.Васильченка “В бур’янах”,  О.Іваненко “Маленьким про Великого Тараса”, 

Б.Лепкого “Шевченкова верба”, О.Пчілки “Перекази про поета”, В.Сухомлинського “На Тарасовій могилі”, В. Скомаровського “Тарасові птиці”.

Важко згадати усіх прозаїків і поетів, які звертались до образу Т.Г.Шевченка, або до його творчості. Нагадаємо деякі з них:

Бойко Г.  Про дідуся Тараса. Вірш.

Васильченко С.  В бур’янах. Повість про дитинство Шевченка.

Воронько П.  Кобзар. Вірш.

Герасименко Ю. Тарасова зоря. Поезії.

Горлач С.  Кобзарева пісня. Балади.

Драч І.  Шевченко в Києві. Вірш.

Іваненко О. Маленьким про великого Тараса. Оповідання.

Іваненко О. Тарасові шляхи. Роман.

Ільченко О. Серце жде. Повість про Шевченка.

Костенко Л. День народження Т.Г. Шевченка. Вірш.

Коцюбинський М.Тарасова могила. Нарис.

Красицький Д. Дитинство Тараса. Тарас-художник. Юність Тараса.                      Оповідання.

Лисенко В. Легенда про Тараса.

Павличко Д. Поет не вмирає. Вірш.

Пархоменко О. Вічна стежка. Оповідання.

Рильський М. Іван Голота і Тарас Шевченко. Вірші.

Турчинська Л. Дитинство поета. Поема.

Українка Л. На Шевченкові роковини. Вірш.

Вітаємо!
Учні четвертого класу теж забажали рушити в подорож,  їх бажання здійснила бібліотекар Еліна Георгіївна, запропонувавши  подорожувати "Стежками життєвого шляху Кобзаря".

І виріс я на чужині,
І сивію в чужому краї;
То одинокому мені
Здається - кращого немає
Нічого в Бога, як Дніпро
Та наша славная країна...
                    Тарас Шевченко.
Портрет Тараса Шевченка, книги поета, велика мапа, на якій були відзначені важливі міста життєвого шляху Тараса Шевченка, музика - все це привернуло увагу дітей.

Перед дітьми вставали картини безрадісного дитинства Тараса в селі Моринці, його життя у Вільно і Петербурзі до і після отримання волі. У короткий термін недавній кріпосний Шевченко піднявся до рівня освічених людей, в суспільство яких він увійшов після звільнення. За революційні вірші поет був засуджений до посилання в Оренбург. Разом з  Кобзарем діти побували у військових казармах Орської фортеці,  в  експедиції на Аральське море, в Новопетровському зміцненні на Каспії. 10 років посилання не зломили  волелюбного поета. Його життя і творчість учили і учать українців бути українцями.
Діти читали вірші Тараса Шевченка, згадували відомі їм факти його життя.

 

         І  мене в сім'ї великій, 

         В сім'ї вольній, новій, 

Не забудьте пом'янути 

Незлим  тихим словом.  

Ці слова Кобзаря звучать  у душі кожного з нас з дитинства.   Волею історії Тарас Шевченко ототожнений з Україною і разом з буттям рідної держави продовжується нею. Він росте і й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічному шляху до Шевченка. Так почалася презентація книжкової виставки "НЕ ЗГАСНЕ У ВІКАХ ШЕВЧЕНКОВА ЗОРЯ" у читальній  залі філії для восьмикласників ЗОШ № 7.

Розповідь бібліотекаря про перше видання "Кобзаря", про "Буквар південноруський 1861 року", про багатогранну творчу спадщину славетного сину українського народу  продовжила віртуальа  екскурсієя "Шевченко - художник з душею поета", яку запропонувала здійснити підліткам Олена Володимірівна. Діти були вражені кольоровою поетікою Шевченка-художника,  а вірші, які лунали у виконанні відомих акторів, вдало доповнювали ці враження.

Чималий інтерес викликала вікторина "Чи знаєте ви твори Шевченка?",  адже вся творчість Шевченка пройнята палкою любов'ю до України, до свого народу.

Згадати знайомі рядки віршів поета та додати пропущене слово змогли майже усі, підказки не знадобилися!
Наприкінці заходу бібліотекар запрпонувала до читання книгу Дмитра Чуба "Живий Шевченко". Це невигадані оповіді про Т.Г.Шевченка. Сюжетами для них стали  задокументовані випадки з життя Шевченка, фольклорні приказки, в яких відбито народні уявлення про поета, його долю і місце в духовному житті народу. 

КАРЛ  БРЮЛЛОВ  (1799-1852)

Великий російський художник, автор знаменитих полотен «Останній день Помпеї» та «Облога Пскова», професор Петербурзької Академії мистецтв був одним із друзів Тараса Шевченка. Це він виконав олійний портрет російського поета Василя Жуковського, ціною якого талановитого кріпака було викуплено на волю. На відпускній, датованій 22 квітня 1838 року стоїть підпис Карла Брюллова, на квартирі якого Шевченкові було вручено цей документ. У тому ж році він став учнем Великого Карла, як називали його в Академії. Так називав його і Тарас Шевченко у повісті «Художник».  Розповідаючи про свого незабутнього вчителя, він з захопленням згадував його уроки, авторитет серед студентів, його твори, зокрема «Розп'яття». У роки навчання  Шевченко виконав копії з акварелей Брюллова: «Перерване побачення», «Сон бабусі і внучки» та фрагмент картини «Останній день Помпеї» (голова матері). Тоді ж він намалював портрет учителя і друга.

Портрет Карла Брюллова. 1835 р.

«С того же дня начал он посещать классы Академии художеств и вскоре сделался

одним из любимых учеников-товарищей великого Карла Брюллова» (Тарас Шевченко. Автобіографія.)
Журнал "ЧУМАЦЬКИЙ ШЛЯХ"
                                                                               

Свою Україну любіть, 

Любіть її... Во время люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

     9 березня виповнюється 200 рокiв від дня народження українського Кобзаря, поета, письменника, художника, громадського діяча, філософа, політика, фольклориста, етнографа, історика 

ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА. 

 Значення постаті Т.Г.Шевченка для українського народу важко переоцінити.  Постать Великого Кобзаря у своїй величі була, є і залишається ні з чим незрівнянною, невичерпною  для людського подиву й осягнення.  

“Шевченко – це митець, художник, який відкрив для української нації двері в безкінечність. Він є гарантом нашої вічності…” –  сказав Микола Жулинський.  
Тарас Шевченко - символ чесності, правди і безстрашності, великої любові до людини. Творчість Т.Г.Шевченка пройнята палкою любов’ю до України, до свого народу. Ім`я Великого Кобзаря дорогоцінною перлиною виблискує у золотій скарбниці світової культури.

Т.Г.Шевченко писав: “Історія мого життя складає частину історії моєї Батьківщини”. 
Ці слова найточніше виражають зміст його життя і творчості.

Друзі, пропонуємо  перевірити свої знання, а може і дізнатися для себе щось нове, відповідаючи на запитання вікторини "ТАРАС ШЕВЧЕНКО".

         Вітаємо! 

Стали відомі лауреати Шевченківської премії - 2014 року.

Цього року було представлено близько 60 творів претендентів на найвищу державну премію України. 

Комітет Національної премії ім. Шевченко визначив п'ять кандидатів на здобуття Шевченківської премії.
Ними стали письменник Мирослав Дочинець, мистецтвознавець Ірина Гаюк, оперна співачка Людмила Монастирська, художник Любомир Медвідь і творчий колектив Донецького національного академічного театру опери та балету імені Анатолія Солов'яненка за оперу Ріхарда Вагнера "Летючий голландець".

 

Так, в номінації "Література" премію вирішили вручити письменнику Мирославу Дочинцю, за романи "Криничар. Діяріюш найбагатшого Чоловіка Мукачівської домінії" і "Горянин. Води Господніх русел". 
 Роман "Криничар" вийшов в 2012 році. Книга написана на закарпатському діалекті і побудована у вигляді щоденникових нотаток головного героя - аскета-багатія, який прийшов до філософії самообмеження.  Роман "Горянин" розповідає історію людини, "несподівано втратив все і почав щоденну боротьбу за кожну п'ядь родової землі". 
 За плідну і самобутню творчу діяльність автор відзначений низкою літературних премій, в тому числі двох міжнародних.

У категорії  "Літературознавство і мистецтвознавство" була номінована кандидат філософських наук і арменовед Ірина Гаюк з книгою "Ілюстрована енциклопедія вірменської культури в Україні", що включає перелік пам'яток вірменської культури в музеях і заповідниках України. 
9 березня, в день народження Тараса Шевченка,  відбудеться офіційна церемонія нагородження лауреатів Національної премії імені Тараса Шевченка - найвищої в Україні творчої відзнаки за вагомий внесок в розвиток культури і мистецтва. 

http://www.bukvanews.ru/