Запрошуємо взяти участь у онлайн-фотоконкурсі "Моє чудове літо з книгою"
четвер, 10 червня 2021 р.
понеділок, 7 червня 2021 р.
ПРОХАЄ ДИТИНА:
ü Тримайте слово, якщо ви мені щось обіцяєте. Ви – найважливіша частка мого життя, і я хочу вам вірити.
ü Відповідайте на мої запитання. Ви можете бути втомленими і я здаватимуся вам набридливим. Пам’ятайте, що я росту і хочу знати світ, у якому ми живемо.
ü Пам’ятайте, що я не дуже впевнений у значенні слова. Я ще не можу ясно та чітко висловити свою думку. Будьте терплячими!
ü Спостерігайте за моїми звичками. Погані звички можуть укоренитися і звільнитися від них буде дуже важко.
ü Зрозумійте мої страхи. Вони для мене реальні. Я можу боятися багатьох невідомих для мене речей. Допоможіть мені!
ü Будьте послідовними у стосунках зі мною. Мене дуже турбують і лякають непослідовні дії.
ü Не бійтеся вибачитися переді мною, коли це потрібно. Я поважатиму вас за це і буду вчитися відповідати за свої вчинки.
ü
Виправляйте мене спокійним та твердим голосом. Намагайтеся робити це без
сторонніх. Не принижуйте мене!
неділя, 25 квітня 2021 р.
понеділок, 19 квітня 2021 р.
Свято
світового значення — Всесвітній день здоров’я (7 квітня)— людство обрало саме для того,
щоб зайвий раз нагадати собі про важливість здоров’я для нашого повноцінного
життя.
четвер, 1 квітня 2021 р.
1 квітня - День сміху.
Кажуть одна хвилина щирого сміху рівноцінна 15-хвилинній їзді на велосипеді, а 10-15 хвилин сміху спалює стільки ж калорій, скільки міститься у плитці шоколаду, сприяє виробленню гормонів щастя та продовжує життя.
четвер, 25 березня 2021 р.
середа, 10 лютого 2021 р.
неділя, 7 лютого 2021 р.
вівторок, 2 лютого 2021 р.
понеділок, 1 лютого 2021 р.
ЛІТЕРАТУРНИЙ КАЛЕНДАР
Л Ю Т И Й
2 - 120 років від дня народження українського
прозаїка Валер’яна Петровича Підмогильного (1901 – 1937)
9 - 580 років від дня народження узбецького поета,
просвітителя, державного
діяча Алішера Навої (1441 – 1501)
12 - 150
років від дня народження українського прозаїка Леся Мартовича (Олекси
Семеновича Мартовича) (1871 – 1916)
- 120 років від дня народження українського
прозаїка Івана Юхимовича Сенченка (1901 – 1975)
13 - 140 років від дня народження англійської
дитячої письменниці Елінор Фарджон (1881 – 1965)
15 - 115 років від дня народження татарського поета
Муси Джаліля (Муси Мустафовича Залілова) (1906 – 1944)
16 - 190 років від дня народження російського
прозаїка Миколи Семеновича Лєскова (1831 – 1895)
17 - 115 років від дня народження російської дитячої
поетеси Агнії Львівни Барто (1906 – 1981)
21 - 100 років від дня народження українського
прозаїка, поета Володимира Кириловича Малика (Сиченка) (1921 – 1998)
22 - 215 років від дня народження українського
поета, байкаря Левка Івановича Боровиковського (1806 – 1889)
24 - 235 років від дня народження німецького
письменника-казкаря Вільгельма Карла Грімма (1786 – 1859)
25 - 150 років від дня народження української
поетеси, драматурга Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки) (1871 – 1913)
- 180 років від дня народження французького
живописця П’єра Огюста Ренуара (1841 – 1919)
27 - 190 років від дня народження російського
живописця, який жив і працював в Україні, Миколи Миколайовича Ге (1831 – 1894)
вівторок, 26 січня 2021 р.
вівторок, 29 грудня 2020 р.
понеділок, 28 грудня 2020 р.
четвер, 24 грудня 2020 р.
вівторок, 1 грудня 2020 р.
понеділок, 9 листопада 2020 р.
вівторок, 3 листопада 2020 р.
Тамара ШевченкоОсінь, гарна молодиця
Розгулялась, веселиться,
Прикрасила все барвисто
І шипшинове намисто
Одягла собі на шию...
Та чого тільки не вміє
Осінь, щедра господиня!
Гарбузи, картоплю, дині,
Все зібрала із городу.
Не забула й про погоду:
Заховала у тумані
Сад, де яблука рум'яні.
Там, де груші соковиті
Зранку дощиком обмиті,
Листя жовте розтрусила,
Де береться в неї сила?
Осінь гарна молодиця...
Літо нам вже тільки сниться.
Ліна Костенко
Шипшина важко віддає плоди…
Шипшина важко віддає плоди.
Вона людей хапає за рукава.
Вона кричить: – Людино,
підожди!
О, підожди, людино, будь
ласкава.
Не всі, не всі, хоч ягідку
облиш!
Одна пташина так мене просила!
Я ж тут для всіх, а не для тебе
лиш.
І просто осінь щоб була
красива.
Леся
Українка
Осінь
Рветься осінь руками кривавими
до далекого сонечка любого;
кров на шатах препишних
шаріється,
оксамит і парчу залива.
Так для сонечка осінь убралася,
мов цариця у свято врочистеє,
все, що є на сім світі
найкращого,
все зібрала на пишний убір.
Але дні все коротшають,
міняться,
гляне сонечко й знову
захмариться…
Журить осінь-сухітниця сонечко,
бо нема в ній весняних надій.
Рветься осінь. Терни невидимії
їй все тіло поранили, змучили,
а вона розпачливо всміхається:
"Сонце, сонечко, глянь, я
сміюсь!"
Заховалось за горами сонечко,
з гір повіяло холодом,
вогкістю,
сиві хмари на небо насунули,
"Ось я йду!" –
обізвалась зима.
Осінь шарпнула шати кривавії,
аж до ніг їй упали,
розсипавшись,
непокрита, нічим не захищена,
застогнала: "Іди, бо вже
час…"

вівторок, 13 жовтня 2020 р.
14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. І
водночас у цей день відзначається День українського козацтва. Цей день – данина
всім козакам, які зробили величезний внесок у формування української народності
та досягнення Україною своєї незалежності. Саме виникнення козацтва допомогло
консолідувати українців в боротьбі проти численних ворогів, які в ХУ-ХУІІ
століттях неодноразово намагалися завоювати українські землі.
Фундаментом всього українського козацтва була Запорізька Січ. Це був
політичний центр республіки. Гетьмани Запорізької Січі мали великі урядові
повноваження. Вони захищали землі і народ від зовнішнього ворога, вели
міжнародні переговори від імені народу, вирішували глобальні питання, що
стосувалися загального розвитку держави.
У незалежній Україні свято офіційно існує з 1999 року (наказ Президента
України від 7 серпня 1999 р.), але неофіційно святкується вже декілька століть.
Кожен в Україні чув про козаків. Про них написано багато наукових
книжок і художніх творів, знято фільмів. Про козацький рід і його ватажків
говориться в урочистій пісні нашої держави – Гімні України. Козаків можна
побачити на парадах українського війська, їх зображення на українських грошах
та марках. А про малого хлопця, дорослого парубка, що вміє відстояти свою честь
і захистити слабшого, старого, жінку у нас кажуть: справжній козак. І в це
слово вкладають розуміння найбільших чеснот нашого народу. Козак в
явленні українця – це звитяжний воїн, що не розлучається з шаблею, захисник
Вітчизни, оборонець прав, віри, звичаїв та гідності кожного, хто живе на
Україні.
Про те, хто такі козаки, звідки вони взялися, як жили, як захищали свою державу, розкажуть книжки:
Андрущенко В. Запорозька Січ як
український феномен / В. Андрущенко, В. Федосов. – Київ: Заповіт, 1995. –
173 с.
Ця
книга – про загадковий феномен нашої національної історії – українське
козацтво, про створену ним Запорозьку Січ і суспільні інститути в ній. Не
переповідаючи хрестоматійних історичних сюжетів, автори в основу свого
дослідження поклали маловідомі або й зовсім невідомі факти, пов’язані з
передумовами виникнення і розвитку запорожування, соціальними цінностями і
організаційними засадами держави Війська Запорозького, її культури та
економічного устрою.
В окремому розділі йдеться про історичну долю Запоріжжя, залишену ним
духовно-емоційну спадщину, його роль, як важливого чинника національного
відродження українського народу. Для широкого кола читачів.
Апанович О. М. Козацька енциклопедія для
юнацтва: кн. ст. про буття укр. козацтва / О. М. Апанович. – Київ : Веселка,
2009. – 714 с.
Книгу написала Олена
Михайлівна Апанович (1919-2000) видатний історик, архівіст, письменниця,
лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка та наукової нагороди
Фундації Антоновичів (США), яка все своє подвижницьке життя присвятила
дослідженню і популяризації козацтва. «Козацька енциклопедія для юнацтва»
адресована найширшим читацьким колам, насамперед допитливому юнацтву – школярам
та студентам. Хоча статті в книжці розміщені за алфавітом, вона не є класичною
академічною енциклопедією, оскільки не обтяжена довідковим апаратом та
посиланнями на джерела. Саме тому книжка виконуватиме не тільки довідкову,
енциклопедичну функцію, служитиме навчальним посібником для школярів і
студентів, а й стане захоплюючим читанням для всіх небайдужих до історії
рідного народу.
четвер, 8 жовтня 2020 р.
Радимо прочитати:
Цікаві історії про козаків у книзі Тараса Каляндрука “Дітям про козаків"
Легенда
1. Як козаків випробували на Січі
Як
приходив хтось у Січ, то запорожці випробували міру його спритності. Накажуть
йому варити куліш, розкажуть як, застережуть, щоб не сирий був і не перекипів.
А самі йдуть наче косити. Парубкові ж так накажуть:
—
Коли зготуєш, то виходь на могилу й клич нас. Ми почуємо та й прийдемо.
Залізуть
козаки в очерет і лежать. Ото хлопець зварить куліш, виходить на могилу,
починає кликати. Вони чують, та не відгукуються. Кличе він їх, кличе, а тоді в
сльози.
Козаки
лежать у траві, чують усе це й кажуть:
—
Ні, це не наш!
Тоді
повернуться в курінь, дадуть тому хлопцеві коня і грошей на дорогу й скажуть:
—
Іди собі! Нам таких не треба!
А
котрий хлопець вдасться спритний та кмітливий, то вийшовши на могилу, крикне,
гукне разів зо два. А як не відгукнуться, то він сам іде куліш їсти. Та ще й
вдарить гопака й пісні затягне.
Тоді
запорожці, прихопивши коси, йдуть до куреня. А він:
—
Де вас чорти носили, панове? Кликав я вас, кликав, та й захрип. Тоді, щоб не
вистиг куліш, почав сам їсти!
Перезирнуться
запорожці та скажуть:
—
Вставай, джуро! Тепер ти рівний нам козак!
І
приймають парубка до свого товариства.
Приємного читання!











