«Ось уже три роки я живу і вболіваю Чорнобилем, намагаюся збагнути причини аварії та її наслідки, постійно думаю про героїв і злочинців Чорнобиля, про його жертви - минулих і майбутніх; листуюся, зустрічаюся з безліччю людей, причетних до цієї трагедії, слухаю і записую все нові і нові розповіді. Часом самовпевнено думаю, що мені відомо вже все або майже все про аварію - але ні, в оповіданні незнайомої людини або в листі, що прийшов здалеку, раптом спалахує несподівана, пронизлива деталь, виникає ще одна нова драма, чорнобильський сюжет, здавалося б такий вже знайомий , робить ще один крутий поворот » 
(уривок з книги Юрія Щербака "Чорнобиль. Документальна повість")

26 квітня - Міжнародний день пам'яті Чорнобиля. Міжнародний день пам'яті  жертв радіаційних аварій і катастроф.

Минуло 32 роки від того страшного, гіркого і болісного квітня 1986, коли трапилася трагедія - аварія на Чорнобильській АЕС.
На сьогоднішній день існує багато книг і літератури про Чорнобиль, Прип'ять та аварію на ЧАЕС. Письменники не залишилися в стороні, створюючи художні романи, науково-популярні роботи, про найбільшу техногенну катастрофу за всю історію людства.  

Документальна повість «Чорнобиль» задумано автором Юрієм Щербаком як художнє дослідження причин аварії на Чорнобильській АЕС. У книзі звучать голоси селян і академіків, оперативного персоналу АЕС і пожежників, військових фахівців і священиків. За розповідями очевидців вперше реконструйована картина розвитку аварії, в оповіданні використані численні невідомі публікації західної преси з приводу чорнобильських подій. Він перший почав говорити правду. Вперше саме в нього згадка про страшну трагедію під час будівництва саркофага: розбився вертоліт. «Жах ... вертоліт" склався ", розсипався. Він просто зачепився за троси крана. Загинули ЛЮДИ ». Є книги, яким віриш. Здригаєшся від жаху, але читаєш і не можеш відірватися. Людські долі пропливають перед твоїми очима. І начебто люди вже зовсім чужі, а близькі, рідні. 

Вірина Лідія."Тієї вогняної ночі: Чорнобильська оповідь"

Книга розповідає про подвиг Володимира Правика, одного з перших пожежників, які прибули на Чорнобильську АЕС. Володимир отримав велику дозу опромінення і помер у 6-ій клінічній лікарні Москви 11 травня 1986 року. У 23 роки нагороджений зіркою Героя Радянського союзу, посмертно.

 Режисер Андрій Приймаченко зняв буктрейлер на книгу Лідії Вірини "Тієї вогняної ночі" і він же є автором оцифровки даної книги. 

автор

художні твори про Чорнобиль

Низький уклін всім хто боровся зі страшною бідою. Священна пам'ять про подвиг не згасне у віках і збережеться в серцях народу.

До 70-річчя Перемоги над нацизмом у Європі в рамках читацького марафону 7 травня бібіліотека запросила на бесіду-вікторину "Ми дивимось історії у вічі" підлітків ЗОШ №18 разом з класним керівником. Під час заходу за допомогою питань вікторини діти згадали основні дати Другої світової війни, битву за Дніпро, звільнення Києва, а також події озброєнного повстання у рідному місті  у лютому 1943 року, юних героїв-павлоградців.

Зацікавила підлітків і презентація виставки "Знищене дитинство", присвяченої нелегкій долі дітей війни. На завершення діти обговорювали прочитані книги та передивилися буктрейлер по повісті Г.Тютюнника "Климко" .

Все далі і далі відходять події Другої світової, але молоде покоління вивчає, знає, з повагою відноситься до історії своєї країни. 

Війні немає забуття...

22 червня 1941 року для багатьох  людей починалося як звичайний день. Вони навіть не знали, що незабаром вже не буде цього щастя, а у дітей, які народилися або будуть народжені з 1928 по 1945 роки, вкрадуть дитинство. 
Страждали на війні діти не менше, ніж дорослі. 

Велика війна назавжди змінила їх життя.

Згадаємо сьогодні три повісті українського письменника 
Григора Тютюнника — «Облога» (1969), «Климко» (1976), «Вогник далеко в степу» (1979), які  побудовані на автобіографічному матеріалі. Вони продовжують одна одну, відтворюючи певні часові періоди в житті українського народу — початок війни, роки фашистської окупації, повоєнні часи — і водночас розкривають етапи формування цілого покоління, дитинство якого припало на війну, а змужніння — на нелегку відбудову. 
Письменник Григір Тютюнник в автобіографії  згадував: "Сталося се так. На початку війни тьотя народила мені сестрицю. А дядю забрали на фронт. Уже в сорок другому році почався голод. Я їв тоді картопляну зав'язь, жолуді, пробував конину - коли вона кипить, з неї багато піни. Люди, дивлячись на змучену тьотю і на нас, голодненьких дітей, порадили мені чкурнути до матері на Полтавщину, щоб легше стало всьому сімейству, — голод як-не-як. Я так і зробив. Йшов пішки, маючи за плечима 11 років, три класи освіти і порожню торбинку, в котрій з початку подорожі було дев'ять сухарів, перепічка і банка меду — земляки дали на дорогу. Потім харчі вийшли. Почав старцювати. Перший раз просити було неймовірно важко, соромно, одбирало язик і в грудях терпло, тоді трохи привик.
      Ішов рівно два тижні. Через Слов'янськ, Краматорськ, Павлоград (чи Конград), Полтаву, Диканьку, Опішню. " 

      За книги "Климко" і "Вогник далеко в степу"у лютому 1980 року Григорові Тютюннику  було присуджено республіканську літературну премію імені Лесі Українки.
Пропонуємо  вашій увазі буктрейлер від нашої філії по повісті  Г.Тютюнника "Климко".

Дивись і читай!

Еще раз про ... буктрейлер.

«Чудесное, ни с чем не сравнимое ощущение – видеть, 

как твой мир оживает в рисунках читателей» (Наталья Щерба)
Книги Натальи Щербы пользуются все большей популярностью у пользователей нашей библиотеки. Серия книг "Часодеи" о юной волшебнице Василисе (а у нас их уже 5!) интересует девочек и мальчиков в возрасте от 11 и до ... лет.

Интересно, что необычные приключения и дружба героев книги вдохновляют читателей на создание удивительных рисунков... и даже буктрейлеров! Предлагаем посмотреть один из буктрейлеров, созданный Машей Христенко.

Спасибо автору за такую прекрасную работу!

Всем заинтересовавшимся творчеством писательницы предлагаем отрывок из её интервью:
Корреспондент:

— Живя в самом сердце Карпат, поневоле впитываешь легенды и сказания, «обитающие» в этом прекрасном и загадочном уголке Украины. Нашли ли они отражение в Ваших книгах?
Н.Щерба:

— О, я очень люблю Карпаты! Это благословенный край, наполненный живой силой и волшебной энергией древних озёр, извилистых горных хребтов, сверкающих водопадов и чарующих лесистых склонов, окрыленных запахом мелиссы, мяты и душистого чабреца. Я часто хожу в горы и каждый раз открываю что-то новое для себя, что-то волшебное, загадочное и необыкновенное, что потом потихоньку ссыпаю в сказку – осторожно, чтобы ничего не уронить зазря, ничего не потерять и не утаить.

— Какие книги Вы сами любили в детстве, что читали «под партой» в школе? А в юности, в студенческие годы?

— Любимых книг, что перечитывала не разы, а десятки раз, не счесть: «Три мушкетёра» Александра Дюма, «Щелкунчик» Эрнеста Гофмана, «Мастер и Маргарита» Михаила Булгакова, «Пленники астероида» Кира Булычёва. Произведения Александра Беляева, Артура Конан-Дойля, Анатолия Костецкого, Георгия Мартынова, Генриха Сенкевича – о, список огромен. Пожалуй, самой потрёпанной в школьные годы была книга-трилогия Кира Булычёва «Непоседа», где в заповеднике сказок будущего с Алисой Селезнёвой происходили самые невероятные приключения в мире.

— Кто Ваш любимый автор-фантаст, если такой есть? Именно автор, то есть по большому счету – все произведения, а не одна книга.

— Иван Ефремов. Великолепный автор, философ, великий мыслитель, интересный человек. Его «Таис Афинская» — ода женской красоте, любви и искусству, песня о настоящей Женщине. В разном возрасте его книги воспринимаются по-разному, и всегда можно отыскать что-то новое, ещё не до конца осознанное и осмысленное для себя.
 Прочитать дальше можно здесь

Сайт Лаборатория фантастики  сообщает: Наталья Щерба родилась городе Молодечно (Беларусь), долгое время жила в России, а теперь обитает в Ивано-Франковске - в самом сердце Карпат. С раннего детства чтение стояло на первом месте 

(на втором – спорт, на третьем — рисование). В школе были прочитаны и одобрены книги Дюма, Купера, Рида, Шклярского, Носова, Булычёва, Костецкого, Велтистова, Гайдара и прочая детская литература, до которой только смогли дотянуться маленькие ручонки будущей писательницы.

В школе русская литература считалась автором лучшим предметом, а «чтение под партой» — любимым занятием. Саму школу помнит плохо, потому что долго и упорно занималась спортом – боевыми искусствами у-шу (таолу), на занятия данной секции ходит и по сей день. Из любимого оружия – меч дао, шест и боевой веер. Неравнодушна к экстремальным видам спорта и соревновательным играм (смотрите роман автора «Двуликий мир»).

Каким-то образом удалось поступить, а после бросить на пятом курсе Киевскую академию лёгкой промышленности. Зачем стоило четыре с лишним года изучать сопромат, детали машин и инженерное проектирование – до сих пор не знает.

Первый опыт сочинительства: небольшой роман о географичке-инопланетянке и одноклассниках. У последних и пользовался бешеным успехом. В школьно-спортивный период была написана кровавая повесть про воинов-ниндзя. К счастью, навеки утерялась.

Первая гонорарная публикация состоялась в 2005 году. Автор написала несерьёзный рассказ на серьёзный конкурс, чтобы посмеяться над заданной темой. И выиграла!

Далее последовали несколько побед в литературных конкурсах (восемь), в результате — много публикаций в разных интересных журналах. Параллельно писался роман о часовщице Василисе (жанр – подростковая фантастика), который впоследствии победил на евросконовском мастер-классе романов (2008).

Первый роман «Быть ведьмой» вышел в 2008 году. Это произведение – волшебная сказка о приключениях карпатской ведьмы. Роман получил Серебряный Кадуцей в номинации дебютные книги на «Звездном мосту» в 2009 году. В 2010 году вышло его продолжение под названием «Ведьмин крест».

В 2010 году вышел роман писательницы «Двуликий мир» — таинственное городское фэнтези о противостоянии двух магических народов – астров и лунатов.

В настоящее время Наталья Щерба занимается активной писательской деятельностью, ходит на тренировки, часто лазит по горам, иногда путешествует, много пашет. Любит общаться с читателями, остроумничать с критиками, и удивляться тем, кому не нравится Гарри Поттер. Кроме вышеперечисленного, собирает коллекцию сов, причём с большим удовольствием.

Новый цикл автора — «Часодеи» — не остался без внимания общественности. Книги уже получили такие награды, как:

— «Ревизор» в номинации «Выбор покупателя 2012-2013. Издатель в традиционном бумажном варианте»,

— Книжная премия Рунета-2012, номинация «Бестселлер» — За книгу «Часодеи.Часовое сердце"(Москва,2012) 

Интересное кино!

 А вы видели эти фильмы?

Спасибо автору!

Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека ім.Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія в рамках Шевченківського літературного фестивалю «От де, люде, наша слава, слава України!» проводить обласний конкурс буктрейлерів «Тарас Шевченко в кадрі» з метою популяризації творчості Великого Кобзаря засобами інтерактивних технологій.

      Що таке буктрейлер? Це короткий відеоролик за мотивами певної книги. 
Він створюється для того, щоб зацікавити читача книгою, викликати бажання прочитати її й взагалі заінтригувати творчістю певного автора.

     

           Пропонуємо до Вашої уваги  перший буктрейлер від нашої бібліотеки-філії  "ЧИТАЄМО ПРО ШЕВЧЕНКА"  

Публікація робіт та відкриття голосування на сайті ДОУНБ ( з 20 травня 2014 р.)  Віддай свій голос за наших!