Наші вітання всім!
Дев'ятнадцятого
грудня - день святого Миколая. Св. Миколай також відомий під
іменами: Міколай, Міклаш, Йолупукі, Сейнт
Ніколаус, Сантаклос, Фадер Крісмас, Пер Ноель, Сінтер
Клаас.
Це найбажаніший
день у році для дітлахів. Напередодні свята діти пишуть до нього
листи зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть
за вікно і моляться до нього, просячи передусім здоров’я собі та батькам. У
день перед святом згадують всі свої добрі і злі вчинки, зважують: чого більше.
Чи буде подарунок, а чи, можливо, різка? Бо чемні діточки обов'язково
знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні – прутик. Ця різочка є своєрідним
попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися.
А
в ніч на 19 грудня до кожної дитинки приходить Святий Миколай і
кладе під подушку подарунки.
В
сучасні часи з’явилась добра традиція – саме у день святого Миколая
опікуватись сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм подарунки.


Народні
традиції на Миколая.
Колись
господарі у цей день варили пиво,
скликали гостей, гуляли, веселилися. А по обіді запрягали найкращі коні в
"козирки" і з піснями та веселими вигуками їздили навколо села -
"бо треба ж знати, чи слизький сніг цього року випав!"
На
Харківщині існував звичай святкувати триденні Миколині святки, на які варили кутю і узвар щоб у наступному році забезпечити врожай на жито й плоди.
На
Поділлі хто першим прийде зранку до хати, той буде першим
"полазником". "Полазами" вважаються чотири дні в році: Ведення,
Миколая, Анни і Різдво або Новий рік - четвертий і останній "полаз".
В ці дні також першим
перейти подвір'я має господар, не хто інший. Кожен господар встає в цей день
раніше, ніж звичайно, і йде дати худобі їсти. Прийшовши до хліва, поздоровляє
німину словами: "Дай, Боже, добрий день, щобись худібонька здорова була та
й я з тобою ще й зі своєю жоною!"
На
Київщині хазяїн, прийшовши цього дня із церкви, брав миску зі свяченою водою,
паляницю з грудочкою солі, квача з різного зілля, ішов кропити господу, худобу
та збіжжя, примовляючи: «Святий Миколай, помилуй та сохрани нас від усякого
лиха!».
Св.
Миколай опікується воїнами, водіями і мандрівниками, допомагає бідним у скруті,
вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців та
лучників.
В
народних переказах святий Миколай боронить людей перед стихійним лихом, а
найбільше на воді. Всі одеські рибалки в своїх куренях мали образ святого
Миколая. Вихоячи в море на промисел, рибалки завжди брали з собою образ святого
чудотворця.
Народні
прикмети:
Який день на
Миколу зимового, такий і на Миколу літнього.
У кожному
році два Миколи: до першого Миколи не буває холодно ніколи, а до другого Миколи
не буває тепла ніколи.
Як впаде
великий іній - на гарний врожай хліба.
Як на Миколу
піде дощ, то врожай на озимину.
Морозяний
день - на уроду хліба й городини.
З цього дня
підходять другі морози - Миколині: "На Студеного Миколу снігу навалить
гору".
Якщо в день
Миколая замітає слід, дорозі не стояти від Миколи до Різдва (7 січня).
"Скільки
дає день Миколая снігу, стільки буде трави на Миколу теплого"
А від себе бажаю кожній дівчинці, кожному хлопчику знайти під своєю подушкою довгоочікувані подарунки!
В ці дні також першим перейти подвір'я має господар, не хто інший. Кожен господар встає в цей день раніше, ніж звичайно, і йде дати худобі їсти. Прийшовши до хліва, поздоровляє німину словами: "Дай, Боже, добрий день, щобись худібонька здорова була та й я з тобою ще й зі своєю жоною!"
Немає коментарів:
Дописати коментар