120-лет со дня рождения   

русского писателя

Виталия Валентиновича Бианки 
(1894-1959)

Виталий Бианки, выросший в семье ученого-биолога, вспоминал: «Отец рано начал брать меня с собой в лес. Он каждую травку, каждую птицу и зверюшку называл мне по имени, отчеству и фамилии. Учил меня узнавать птиц по виду, по голосу, по полёту, разыскивать самые скрытые гнёзда. Учил по тысяче примет находить тайно от человека живущих зверей. И — самое главное — с детства приучил все свои наблюдения записывать. Так приучил, что это вошло у меня в привычку на всю жизнь».

С малых лет он постоянный посетитель Зоологического музея Академии наук. Здесь работал его отец. Здесь зародились первые детские мечты.


Дома всегда жило много зверья, птиц, был аквариум с рыбами, террариум с черепахами, ящерицами, змеями. Каждое лето семья выезжала за город, в деревню, на взморье» Здесь — рыбалка, ловля птиц, выкармливание птенцов, зайчат, ежей, белок.
«Растения и животные, леса и горы и моря, ветра, дожди, зори— весь мир вокруг нас говорит с нами всеми своими голосами.. 
И есть среди нас редкие люди: широко раскрытыми глазами ребёнка смотрят они на мир, чутко внимают всем его голосам — и всё, что он рассказывает им о себе, переводят для нас на наш человеческий язык."- так писал Бианки о своих учениках, но прежде всего сам был таким человеком.

Просмотр литературы "МИР по имени БИАНКИ"

За 35 лет работы написано более 300 рассказов, сказок, повестей, очерков, статей.  Широко известны произведения Виталия Бианки и за рубежом. Его книги вышли в 18 зарубежных странах. По его сказкам и очеркам сделаны десятки киносценариев, мультфильмов.

Книги замечательного писателя, раскрывающие мир природы и помогающие постигать ее тайны, и по сей день пользуются заслуженной популярность у читателей всех возрастов.

«Я всегда старался писать свои сказки и рассказы так, чтобы они были доступны и взрослым. А теперь понял, что всю жизнь писал и для взрослых, сохранивших в душе ребёнка» - говорил Виталий Бианки.

 Сказки и рассказы писателя доходчиво,  эмоционально,  увлекательно вводят ребёнка в круг первых правильных понятий и представлений о сложных явлениях природы.

"Мышонок Пик", "Чей нос лучше", "Латка", "Теремок",  "Люля", "Джульбарс", "Подкидыш", "Оранжевое Горлышко", "Соня Маша", "Лесная газета", "Синичкин календарь" - в этих и еще многих других произведениях писателя - "растения и животные, леса и горы, моря, ветры, дожди, зори - весь мир вокруг нас говорит с нами всеми голосами…" 

Читайте эти книги, и вы станете участником жизни обитателей леса, услышите  голос природы, научитесь любить и понимать все живое вокруг.

100 років з дня народження      

Лариса  Михайлівна  Письменна

  (11.02.1914-20.02.1992)  

    

Українська письменниця,  Лауреат Республіканської премії імені Лесї Українки протягом тридцяти років своєї літературної діяльності  написала велику низку казок, оповідань, повістей як для дошкільнят і молодшого шкільного віку, так і для підлітків та старшокласників.  

Книжки Лариси Письменної вчать дітей любити Батьківщину, бути чесними, сумлінними в навчанні, працьовитими, допомогати старшим, берегти вірність в дружбі, виховувати вимогливість до своїх товаришів. Для більшості творів Лариси Михайлівни характерним (не говоримо вже про казки), навіть для великих повістей, є природне поєднання справжнього, побаченого в житті, з казковим, вигаданим, яке, в свою чергу, також  зустрічається в дійсності. 

       

 
Твори Лариси Письменної -  „Золотогривий” , „Павлик –Равлик”,  „Як Петрик на дні моря жив”, „Голубий Олень”, „Богатир Жовте Око”, „Неспокійні друзі”, „Як у Чубасика сміх украли”, „Жар-пташенята”, „Юрко їде до табору”, „Півень Зелене Колесо” 

„Тисяча вікон і один журавель”, „Чарівник на тонких ніжках”,

 „Чап-Чалап”  та інші - 
це вхід у країну мрій і казок,  захоплююча мандрівка по рідній землі, зустрічі з цікавими людьми й своїми ровесниками, глибше пізнання світу природи.

Книжка  "Як у Чубасика сміх украли" більш за всіх цікавить наших маленьких читачів.

Герої цієї книжки – веселі та дружні звірята й пташки, кіт Хитрун Веселі вуса, хлопчик Чубасик, який умів так сміятися, що навіть сонце з-за хмар здивовано визирало. Зустрінеться у книжці і лиха чаклунка гадюка Ненависниця з дуже злими намірами, та дружба й рішучість  лісових мешканців стануть на заваді її підступності. Бо добро завжди перемагає, коли за нього спільно борються.

   

           Американский фотограф Терри Бордер (Terry Border) 

решил вдохнуть новую жизнь в старые 

издания книг. При помощи обыкновенной проволоки он превратил 

книги в мягком переплете 

в… настоящие скульптурные миниатюры.

 Терри Бордер обожает книги и считает, что затертые экземпляры не должны доживать свой век в забвении. Художник с удовольствием перечитывает романы известных писателей и «трансформирует» саму книгу в подобие главного героя. Так, книга о путешествиях Гулливера сама превратилась в великана, сжимающего в руках крошечных людей, 

Свифт "Путешествия Гулливера". Скульптура от Терри Бордера.

знаменитый роман-антиутопия «1984» предстал в образе Большого Брата, который за всеми наблюдает и все записывает, а поэма Гомера «Одиссея» воплотилась в образе осовремененного Телемака, отправившегося в долгое странствие с чемоданом в руке.

"Одиссея" Гомера. Скульптура от Терри  Бордера.

Среди работ Терри Бордера можно увидеть скульптуры, созданные из книг Брэма Стокера, Зигмунда Фрейда, Шекспира и других писателей. 

Скульптура из книги Шекспира

Всего коллекция насчитывает 19 произведений. 

Художник говорит, что не планирует останавливаться на достигнутом и готов к дальнейшим экспериментам. Он не считает свое увлечение издевательством над книгами, напротив, уверен, что так возвращает их к жизни. Возможно, остроумные скульптуры заинтересуют потенциальных читателей, а значит, бессмертные творения классиков вновь и вновь будут востребованы у наших современников. 

Источник: http://www.kulturologia.ru/blogs/show/modern-art/

Дружба  з  книгою – це свято,

Не було б його у нас,

Ми не знали б так багато

Про новий і давній час.     (С.Міхалков)

А що ми знаємо про саму книгу, про іі будову? 

Цій темі 5 лютого була присвячена бібліоподорож 

«Книга починається з обкладинки". 

Здійснили подорож учасники клубу "Чомусик" разом з бібліотекарем .

Бесіда – гра "Я – книга! З чого складаюся я?"   

Почалася подорож бесідой-грою: бібліотекар Еліна Георгіївна розповіла про структуру книги та іі внутрішнє оформлення. 
 "Уявімо, що ми взяли в руки книгу, у якої вся обкладинка розмальована, а титульний лист і зовсім відірваний. Чи можна за неї дізнатися, про що вона?
Виходить, що дуже важливо берегти обкладинку і титульний лист. Адже це обличчя й ім'я книги. Без них неможливо дізнатися, хто написав її, і як вона називалася." 
Поступово діти повністю ознайомилися з будовою книги, уважно роздивлялися всі її складові, перевіряли свої знання.
А подорож тривала... Було ще таке:

Практикум-перевірка знань.

"Як берегти книгу"- розповідь дітей про бережливе відношення до книг

Перегляд мультфільмів «Ми не будемо книжки ображати»,  «Гришкины книжки»(рос)

Наприкінці подорожі - перевірочна вікторина.

Перевір і ти свої знання:

Як називається лист, де вказані автор, назва і рік видання книги?
Що допоможе розкрити зміст книги?  
Де можна швидко знайти розповідь або главу?   
Що охороняє книгу від пошкоджень? 
Як називаються малюнки, супроводжують і доповнюють текст?
Дуже короткий виклад змісту книги? 

(Всі відповіді переплуталися, потрібна твоя допомога:   

Анотація. Титульний аркуш. 

Зміст.  Передмова. 

Обкладинка. 

Ілюстрації) 

2014 - РІК ТАРАСА ШЕВЧЕНКА.   

ІВАН СОШЕНКО  (1807 – 1876)

Ніхто з оточення Тараса Шевченка не увійшов так глибоко в нашу свідомість, як його друг, земляк, колега та «незабутній благодійник» Іван Сошенко. Ми зустрічаємося з ним на перших сторінках шевченкової повісті «Художник»,  де  оповідається  про романтичне знайомство (1836 року) у Літньому саду молодого студента Петербурзької Академії  мистецтв з хлопцем - кріпаком Тарасом, якого саме Сошенко введе до кола людей, що допоможуть Шевченкові стати  вільним. Сошенко був свідком й безпосереднім учасником викупу з кріпацтва Тараса Шевченка, його перших кроків  у навчанні в омріяній Академії мистецтв, певний час вони разом жили на квартирі й мали спільний побут. Після  тривалої розлуки доля звела побратимів у Києві влітку 1859 року під час останньої подорожі Шевченка в Україну. Спогади про незабутні київські зустрічі Тараса Шевченка зі «старим ледащем Сохою», вчителем малювання Другої  київської гімназії Іваном Максимовичем залишив Михайло Чалий. У травні 1861 року Сошенко зустрічав труну з прахом Кобзаря у Києві й супроводжував її до Канева в останню путь.     

«Перша моя зустріч з Шевченком відбулася у нашого спільного приятеля Івана Максимовича Сошенка, що квартирував тоді у церковному будинку Всіх  скорбящих...  Друзів застав я за сніданком, який у зв'язку з постом був досить скромним...» 
(Михайло Чалий «Життя та твори Тараса Шевченка»)
                                                                                          Журнал "ЧУМАЦЬКИЙ ШЛЯХ"

 Відомі  люди  про  Т.Г.Шевченка 

 "Невмирущий дух поета, як і раніше, витає над рідною Україною, невмовкаюче роздається його віще слово і сіє на народній ниві живе насіння оновлення."

                                                    П. Грабовський

"Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю."

                                                              О. Вишня.

 

"Народ Шевченка не забуває, і ніколи не забуде. Поет живе в серцях свого народу" 

                                                              М. Рильский

«Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприйняття, наше минуле і нашу надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух і пам’ять…». 
                                                                             Є. Сверстюк

Ти нам залишив прагнення високі,

Шляхи священні, по яких іти

Твого сумління й мужності уроки

Ми бережем і будем берегти.  
                                                                              М. Палієнко

«Пісні на слова Шевченка мали значний вплив на українську народнопоетичну творчість. Вони внесли в народні пісні свіжі мотиви, ідеї, збагатили їх новим змістом, розширили мелодійне звучання. Перехід Шевченкових поезій у народний репертуар триває, кожне покоління і самодіяльних митців, і композиторів-професіоналів поповнює його новими зразками».  
                                                                                   М. Пазяк

«Я радий, що можу додати свій голос до тих, що вшановують великого українського поета Тараса Шевченка. Ми вшановуємо його за великий вкладу культуру не тільки України, яку він дуже любив і так промовисто описував, а й культуру світу. Його творчість є благородною частиною нашої історичної спадщини». 
                                                                                 Д.Кеннеді

 

"Шевченко - це той, хто живе в кожному з нас. Він - як сама душа нашого народу, правдива і щира... Поезія його розлита повсюдно, вона в наших краєвидах і в наших піснях, у глибинних, найзаповітніших помислах кожного, чий дух здатен розвиватись." 
                                                                                  О. Гончар.

Наприкінці січня четвертокласники з ЗОШ №7 завітали до читальної зали бібліотеки на майстер-клас з кардмейкингу "Листівка для тата", який підготувала і цікаво провела Наталя Василівна 

Розповідь про техніку "кармейкинг"

Ох, нелегка ця робота...

Старанно, з натхненням, любовью хлопчики та дівчатка робили власноруч різнокольорові листівочки для татусів, а деякі - для дідусів.

В кожній листівці - своя родзинка

Майстер-клас пройшов корисно та весело, діти ділилися своїми враженнями, раділи успіхам один одного. Ви всі - великі молодці, наші юні друзі!