9 листопада - День української писемності та мови.

 До уваги дітей молодшого віку та батьків пропонуємо виставку-гру "Слово наше рідне - слово українське". 

Красивий, щедрий рідний край

І мова наша солов'їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься Україна.

Ігор Січовик 

                          Дітям цікаво було дізнатися, що автор двох з представлених на виставці книг: "Словограй", "Мовограй" - Ігор Січовик, український дитячий письменник,  який мешкає у Києві і нещодавно, а саме, у червні  відмітив своє 75-річчя. 

Малеча за допомогою батьків та бібліотекаря "пройшлися  вовчими слідами", згадали українські народні казки, щоб впоратися з завданням по приказці відгадати казку. Це було важкувато, але книга і кмітливість врятували.

    Тамара Шевченко

 

Осінь, гарна молодиця
Розгулялась, веселиться,
Прикрасила все барвисто
І шипшинове намисто
Одягла собі на шию...
Та чого тільки не вміє
Осінь, щедра господиня!
Гарбузи, картоплю, дині,
Все зібрала із городу.
     Не забула й про погоду:
Заховала у тумані
Сад, де яблука рум'яні.
Там, де груші соковиті
Зранку дощиком обмиті,
Листя жовте розтрусила,
Де береться в неї сила?
Осінь гарна молодиця...
Літо нам вже тільки сниться.

                         Ліна Костенко
                 Шипшина важко віддає плоди…
Шипшина важко віддає плоди.
Вона людей хапає за рукава.
Вона кричить: – Людино, підожди!
О, підожди, людино, будь ласкава.
Не всі, не всі, хоч ягідку облиш!
Одна пташина так мене просила!
Я ж тут для всіх, а не для тебе лиш.
І просто осінь щоб була красива.

                             Леся Українка
                     Осінь
Рветься осінь руками кривавими
до далекого сонечка любого;
кров на шатах препишних шаріється,
оксамит і парчу залива.
   Так для сонечка осінь убралася,
мов цариця у свято врочистеє,
все, що є на сім світі найкращого,
все зібрала на пишний убір.
    Але дні все коротшають, міняться,
гляне сонечко й знову захмариться…
Журить осінь-сухітниця сонечко,
бо нема в ній весняних надій. 
   Рветься осінь. Терни невидимії
їй все тіло поранили, змучили,
а вона розпачливо всміхається:
   "Сонце, сонечко, глянь, я сміюсь!"
Заховалось за горами сонечко,
з гір повіяло холодом, вогкістю,
сиві хмари на небо насунули,
    "Ось я йду!" – обізвалась зима. 
Осінь шарпнула шати кривавії,
аж до ніг їй упали, розсипавшись,
непокрита, нічим не захищена,
застогнала: "Іди, бо вже час…"

ЩО почитати: осінні книги ДІТЯМ   Рекомендації

Малятам - мультики      ДИВИТИСЬ

 

Букмоль запустив письменницький конкурс для підлітків #безпробілів!

ОЗНАЙОМИТИСЬ

Дізнатися умови -тисни на зображення !

 Коло сімейного читання.

Щоб дитина не розгубилася у книжковому морі, щоб спілкування з книгами стало звичним, і, що найважливіше, - приємним та улюбленим заняттям, пропонуємо вам у своїй родині запровадити традицію спільного читання батьків і дитини, яка обов'язково  благодатно впливатиме на всю вашу родину і значно зміцнить духовний зв’язок  сім’ї.

Кочубей, Саша. Сім нескладух Говорухи [Текст] : повість / С. Кочубей. - Київ : Фонтан казок, 2016. - 104 с. : іл. - (Книжка про мене).

 Сповнена іскрометного гумору дебютна повість– переможець конкурсу «Напишіть про мене книжку!». Височенна як жирафа однокласниця Єва, образившись на Андрійка Говоруху (шкільне прізвисько Андроїд), напророчила йому сім неприємностей – нескладух. І ось вони починають збуватися – і хлопець усе дужче нервує, через що раз у раз потрапляє в усе кумедніші ситуації. Аж доки раптом не з’ясовується, що насправді… Говоруха з Євою одного зросту, а рахувати веснянки на обличчі дівчинки дуже навіть цікаво!

Стрековська - Заремба, Малгожата. Філіпек і весела сімейка /М. Стрековська - Заремба. - Харків : Школа, 2016. - 144 с. - (Нова дитяча книга). 

Кумедні історії про веселого бешкетника Філіпека та його друзів розсмішать як дітей, так і дорослих. Вони побачать світ його очима — очима «дуже чемної, розважливої та розумної не на свої роки дитини», як він каже про себе.

Стрековська - Заремба, Малгожата. Філіпек і дівчатка [/ М. Стрековська - Заремба. - Харків : Школа, 2016. - 144 с. - (Нова дитяча книга). 

Кмітливий Філіпек та його нерозлучні друзяки виявляють, що дівчата мають велетенський вплив на їхнє життя. Адже саме вони роблять геть нестерпним хлопчаче буття: то у змаганні виграють, то найочікуваніший футбольний матч зіпсують, а що робить із хлопцями закоханість - годі й казати. Боротьба за рівність і справедливість у хлопчачо-дівчачих взаєминах обертається для малого розумника і його друзів новими кумедними пригодами

Стрековська - Заремба, Малгожата. Філіпек і шалені канікули [Текст] / М. Стрековська - Заремба. - Харків : Школа, 2016. - 144 с. - (Нова дитяча книга). 

Канікули падають на родину маленького школяра Філіпека, як грім серед ясного неба. На бешкетника чекає дуже насичена «програма»: викриття шпигуна, поїздка з дідусем у санаторій для літніх людей, спортивний табір з дівчатками-балеринами, «викрадення» власною тіткою, подушкова вечірка та ще чимало розваг. Бешкетник уміє розважити себе сам, та й усіх довкола!

Стрековська - Заремба, Малгожата. Філіпек і шкільні витівки [Текст] / М. Стрековська - Заремба. - Харків : Школа, 2016. - 160 с. - (Нова дитяча книга). 

Малий розумник Філіпек нарешті йде до школи, де на нього чекають старі друзі, нові пригоди та… ні хвилини вільного часу. Філіпек усе встигає: допомагати друзям у навчанні та розкривати власні таланти, вчитися танцювати та їздити «слідами великих поляків», а ще — бешкетувати.

Чаклун, Олег. Мікробот [Текст] / О. Чаклун. - Київ : Фонтан казок, 2016. - 64 с. : іл. - (Добра фантастика).

 Маленький робот Мікробот понад усе полюбляє гратися в хованки. Випадково опинившись на нашій планеті, він заводить дружбу з дівчинкою Амелією та хлопчиком Пітером, і вони разом перемагають космічного лиходія Сульфура. Упевнившись, що хованки тут неперевершені, Мікробот приводить іще сімох друзів-роботів — таких само веселих пустунів і розбишак. І вони вирішують пограти в хованки там, де ще ніхто й ніколи не грав. Але, звісно, без допомоги дітей їм не обійтися…

Р А Д И М О     П Р О Ч И Т А Т И !

 Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!..

…Народ мій є! В його волячих жилах

Козацька кров пульсує і гуде!

                                            В. Симоненко

  14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. І водночас у цей день відзначається День українського козацтва. Цей день – данина всім козакам, які зробили величезний внесок у формування української народності та досягнення Україною своєї незалежності. Саме виникнення козацтва допомогло консолідувати українців в боротьбі проти численних ворогів, які в ХУ-ХУІІ століттях неодноразово намагалися завоювати українські землі.
    Фундаментом всього українського козацтва була Запорізька Січ. Це був політичний центр республіки. Гетьмани Запорізької Січі мали великі урядові повноваження. Вони захищали землі і народ від зовнішнього ворога, вели міжнародні переговори від імені народу, вирішували глобальні питання, що стосувалися загального розвитку держави.
   У незалежній Україні свято офіційно існує з 1999 року (наказ Президента України від 7 серпня 1999 р.), але неофіційно святкується вже декілька століть.  
     Кожен в Україні чув про козаків. Про них написано багато наукових книжок і художніх творів, знято фільмів. Про козацький рід і його ватажків говориться в урочистій пісні нашої держави – Гімні України. Козаків можна побачити на парадах українського війська, їх зображення на українських грошах та марках. А про малого хлопця, дорослого парубка, що вміє відстояти свою честь і захистити слабшого, старого, жінку у нас кажуть: справжній козак. І в це слово вкладають розуміння найбільших чеснот  нашого народу. Козак в явленні українця – це звитяжний воїн, що не розлучається з шаблею, захисник Вітчизни, оборонець прав, віри, звичаїв та гідності кожного, хто живе на Україні. 
Про те, хто такі козаки, звідки вони взялися, як жили, як захищали свою державу,  розкажуть книжки:

 Андрущенко В. Запорозька Січ як український феномен / В. Андрущенко,  В. Федосов. – Київ: Заповіт, 1995. – 173 с.
Ця книга – про загадковий феномен нашої національної історії – українське козацтво, про створену ним Запорозьку Січ і суспільні інститути в ній. Не переповідаючи хрестоматійних історичних сюжетів, автори в основу свого дослідження поклали маловідомі або й зовсім невідомі факти, пов’язані з передумовами виникнення і розвитку запорожування, соціальними цінностями і організаційними засадами держави Війська Запорозького, її культури та економічного устрою.
В окремому розділі йдеться про історичну долю Запоріжжя, залишену ним духовно-емоційну спадщину, його роль, як важливого чинника національного відродження українського народу. Для широкого кола читачів.

Апанович О. М. Козацька енциклопедія для юнацтва: кн. ст. про буття укр. козацтва / О. М. Апанович. – Київ : Веселка, 2009. – 714 с.
Книгу написала Олена Михайлівна Апанович (1919-2000) видатний історик, архівіст, письменниця, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка та наукової нагороди Фундації Антоновичів (США), яка все своє подвижницьке життя присвятила дослідженню і популяризації козацтва. «Козацька енциклопедія для юнацтва» адресована найширшим читацьким колам, насамперед допитливому юнацтву – школярам та студентам. Хоча статті в книжці розміщені за алфавітом, вона не є класичною академічною енциклопедією, оскільки не обтяжена довідковим апаратом та посиланнями на джерела. Саме тому книжка виконуватиме не тільки довідкову, енциклопедичну функцію, служитиме навчальним посібником для школярів і студентів, а й стане захоплюючим читанням для всіх небайдужих до історії рідного народу.

 Запорізька Січ... Козаччина... Найлегендарнiше минуле українського народу, його святиня... Синонiми свободи, людської й нацiональної гiдностi, талановитостi...
Навiть у наш час, якщо хочуть пiдкреслити вроду людини, її кращi риси,то говорять, що «вiн (вона) козацького роду». А щоб пiдкреслити чоловiчi якостi хлопчика чи юнака, говорять, що «з нього буде добрий козак».
Свою безмежну любов та повагу до козацтва український народ висловив у чисельних пiснях, думах, легендах та переказах. При цьому прагнучи зберегти набуте пiд час iснування козацтва, народ створив прислiв'я: «Козацькому роду нема переводу». У найтяжчi часи народ вiрив у своє визволення, у вiдродження козацької вольницi, а при першiй же можливостi прагнув втiлити свою мрiю в життя.
Пропонуємо здійснити відео-екскурс
 «Козацька доба – велична сторінка історії України»