ЧитайПлюс

Чарівниця зима вітає нас морозцем, сніжком, білосніжною чистотою, маленькими і великими кучугурами, оце є справжня довгоочікувана зима! Яке ж це задоволення - пограти в сніжки, покататися на санчатах, лижах, а ще можна разом з друзями зліпити снігову бабу.  Чи може сніговика?

   Ось що ми знаємо:
Історія появи сніговика, якщо вірити тому, що написано в стародавньому переказі, почалася ще в 1493 році. Саме тоді, відомий скульптор, поет і архітектор з Іспанії Мікеланджело зліпив снігову фігуру. Це сьогодні будь-яка дитина знає, як зробити сніговика, а тоді снігова баба була всім в дивину.
Перший письмовий  опис появи сніговика відносять до XVIII століття, а картинка «сніговик» вперше з'явилася в дитячій книжечці з піснями, яка була випущена в Лейпцигу. 
Перші сніговики.
Згідно з переказами, перші сніговики не були добрими і милими «хранителями зими». Навпаки, самі перші сніговики мали страшний оскал, і нагадували величезних снігових монстрів. І це цілком логічно, адже тоді зими приносили людям масу нещасть своїми лютими морозами.
Тоді ж існували й повір'я, пов'язані зі сніговиками. Ліпити сніговиків не рекомендувалося, а вже тим більше, не можна було дивитися на сніговика з-за штори у вікно, або на вулиці. Якщо йдучи по вулиці, ви зустрічали сніговика, то його необхідно було обійти «десятою дорогою».
І тільки в XIX столітті сніговики стали добрими символами різдва. Тоді ж з'явилися і відомі всім нам листівки з зображенням милого сніговика, який вітає всіх з святами, які дуже подобалися дітям. До речі цікаво, що в усій Європі снігових баб не існує в принципі. Там сніговики завжди чоловічої статі.

До речі, існує притча, згідно з якою, святий Франциск Ассизький вважав сніговиків тими, хто боровся з демонами. Адже сніговик ліпився з снігу, а сніг був даром Бога. Тому маленьких сніговичків ліпили з свіжого сніжку і шепотіли їм свої потаємні бажання, що б вони могли передати їх Богу.
Сніговики в Європі.
В Європі існував звичай ліпити сніговиків біля будинку, і прикрашати їх. У різних країнах прикрашали сніговиків по різному. Хто ставив моркву замість носа, що б умилостивити духів, відро одягнене на голову символізувало достаток у домі, а одягнені на шию намисто з часнику захищали домочадців від злих духів.
Сніговики Київської Русі.
У нас же сніговиків ліпили ще в ті часи, коли язичницькі племена хотіли вшанувати духів зими. До сніговикам ставилися з великою повагою і шанували їх. До речі, люди вірили, що усіма стихіями зими (а саме - морозами, хуртовинами і снігами) велять духи жіночої статі. Саме тому в слов’янському  фольклорі переважають «жіночі» символи - снігова баба і снігуронька. 

А чи пам'ятаєте ви книги, де у назві є слово "сніговик"? Пропонуємо спочатку оці:

Андерсен Г.-Х.  «Сніговик»

Вестерлунд К. Тарле Е. «Мій дорогий сніговик»

Ємець Д. «З Новим роком, сніговик!»

Міллер З., Доскочилова Г. «Кротик и Сніговик»

Сутєєв В. «Сніговик-поштовик» 
                  Подивимося мультик? Авжеж!                                                                          Мультик тут