ПИСАНКА

Я писанка-красуня,

Вся в рисках і квітках. 

Красу митців несу я, 

Їх славлячи в віках. 

Щоби моїм убранством 

Втішалися малі, 

Мене кладуть на свято

На пишному столі. 

Без мене наше свято

Не буде тим, чим є, 

Бо писанка багато

Всім радості дає. 

(Олександр Олесь)

Весна - це завжди особлива пора року, яка асоціюється з приходом нових сил, теплом, пробудженням природи, першими квітами та, звісно ж, зі святами. Одним із давніх, весняних, найбільш радісних та урочистих свят у християн – є Воскресіння Христове (Світла Пасха). Святкувати Пасху в Україні почали наприкінці першого тисячоліття з приходом християнства.

З днем Воскресіння Христа пов’язано багато традицій, зокрема, випіканням святкового хліба – пасхи та малюванням писанок. Писанкою називають пташині яйця, розписані мініатюрним орнаментом. Назва її походить від слова “писати”, тобто прикрашати орнаментом. Важко собі уявити Великдень без писанок, які й око радують, і нечисту силу відганяють. В народі кажуть, що писанка – це символ сонця, відродження, любові й краси. За віруваннями, писанка є джерелом зародження життя, початком Всесвіту. У сиву давнину писанка була оберегом, мала обрядове та магічне значення, тому малюнки на писанці особливі та символічні. 

Ви мабуть знаєте, що на Прикарпатті створено Музей писанкового розпису, неофіційна назва Музе́й «Пи́санка» — музей писанки в місті Коломиї Івано-Франківської області. В колекції музею понад 6000 писанок з різних регіонів України та країн світу. Серед експонатів музею є також писанки з підписами відомих політичних діячів України. За результатами акції Сім чудес України музей опинився на восьмому місці за голосами інтернет-користувачів та на сімнадцятому місці за голосами експертів. Музей писанкового розпису було створено на основі колекції писанок у Коломийському музеї народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Йосафата Кобринського.

Пропонуємо онлайн відеоекскурс "Музей Писанки на Прикарпатті”

В експозиції музею представлені писанки та декоративні яйця з різних реґіонів України: Гуцульщини, Покуття, Буковини, Лемківщини, Бойківщини, Опілля, Поділля, Полісся, Подніпров’я, Слобожанщини та Причорномор’я. Окремий розділ у музейній експозиції займає писанка, створена українцями, що проживають на різних континентах світу. Оскільки у традиціях культур багатьох народів світу яйце також вважалося найдавнішим символом життя, його прикрашали та використовували у найрізноманітніших обрядах, тому окреме місце в музейній експозиції посіли писанки та декоративні яйця з Білорусі, Польщі, Чехії, Словаччини, Румунії, Франції, Данії, Китаю, Індії, Аргентини, Канади, США, Ізраїлю, Шрі-Ланки, Пакистану та Єгипту. 

Дізнатися ще

ВЕЛИКОДНІ ЗАБАВИ 

«Народ живе красою, уміє не лише створити, а й обезсмертити себе у прекрасному. Стільки стрілося в писанці! Казка, пісня, бувальщина, материнська колискова й росяна стежка дитинства, вінок першого кохання й дужість повноліття, мудрість старості і присмак вічності у присмерку вечірнього неба. З радістю — смуток, з усмішкою — надія. Добирайте, осмислюйте, повертайте скарби народові, котрий примножить їх знову і знову".(Михайло Стельмах)

 Майстер-клас  «Писанкове чудо» для маленького Тимура виявився не дуже складним, але дуже корисним. 

У виготовленні саморобки допоміг журнал "Колобочок"

Великдень

 Віртуальний книжковий рюкзачок.

Валентин Чемерис - автор гуморесок, новел, оповідань, публіцистичних творів, він належить до унікальних особистостей у вітчизняній літературі.

 26 квітня виповнюється 35 років від найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи.

 В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і Росія. Потужний циклон проніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.

Пропонуємо до вашої уваги онлайн екскурс "Національний музей "Чорнобиль”

Музей: 

http://chornobylmuseum.kiev.ua/uk/page/2/?option=com_content&view=article&id=3

Дітям дошкільного і молодшого шкільного віку пропонуємо передивитися казку Ганни Лимич:

 

Український Інститут Національної Пам'яті рекомендує  Одинадцять книг і фільмів про Чорнобиль: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/zhurnalistam/uinp-rekomenduye-odynadcyat-knyg-i-filmiv-pro-chornobyl

 Пропонуємо здивувати світ своїм талантом і взяти участь у конкурсі!

Детальна інформація на сторінці КОНКУРСИ

 

       "П'ятдесят років вона пролежала прикутою до ліжка - без надії і сподівань. Зовні завжди рівна, витримана, привітна, а що в неї було на душі - то вже її таємниця. Бувало, йдем до неї - осінь, занудлива ліжичка, світ сірий, одноманітний, на службі непереливки, - а приходити до неї, сядеш біля ліжка і починаєш удавати бадьорість, аби її не засмутити. А вийдеш і справді збадьореним - Ганнуся своїм оптимізмом будь-кому могла настрій вирівняти."    Валентин Чемерис

Всього світ побачив 16 її книжок віршів, а ще численні публікації у збірниках, журналах республіканських і місцевих.

Пропонуємо прочитати:

Ганна Павлівна Світлична: дізнатися більше