ЧитайПлюс

 13 лютого виповнюється 140 років від дня народженням Елінор Фарджон (1881—1965), англійської письменниці-казкарки.

Елінор Фарджон - це визнана, улюблена і вшанована високими нагородами англійська дитяча письменниця.

 Елінор писала вірші, розповіді та повісті, притчі та міраклі, пісенні тексти до оперним спектаклів для дітей, але головним у її творчості були казки. Також на її рахунку ряд сатиричних оповідань для дорослих.

 Елінор Фарджон народилася в Англії у 1881. Лондонський будинок її батька, популярного романіста Бенджаміна Фарджона, у якому виросла Елінор зі своїми трьома братами, завжди був споснений веселощами та музикою. А ще в ньому панувало безмежне поклоніння Книзі: «Не читати було так само дивно, як не бути одягненим, — згадувала письменниця. — Нам здавалося, що жити без одягу було б природніше, ніж без книг».

 Елінор (в дитинстві її називали Неллі) дуже рано почала складати вірші, казки, перекладала біблійні сюжети й давньогрецькі міфи.

 Коли їй було 22 роки, помер батько, а разом з його смертю з’явилися й фінансові проблеми. Література із суцільного задоволення перетворилася для Фарджон на можливість заробляти на життя. Перша самостійна книга письменниці, збірка віршів "Дитячі пісеньки старого Лондона" була видана в 1916. Вірші відома казкарка писала все життя.

 Широку популярність в Радянсьому Союзі Елінор Фанджон отримала завдяки перекладам її казок "Сьома принцеса" і "Хочу луну" (переклади Ольги Варшавер, Ніни Демурової та ін.)

 В 1956 році за рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури ЮНЕСКО (IBBY) Е.Фарджон стала першим лауреатом премії імені Ганса Християна Андерсена, яку присуджують раз на два роки за кращі дитячі книги. Цю нагороду неофіційно називають дитячою "Нобелівською премією". Золоту медаль із профілем ленендарного казкаря письменниця отримала тоді, коли їй було 75 років.

 Вона була найулюбленішою письменницею дітей, тож не дивно, що саме Елінор присудили першу премію. Елінор Фарнджон протягом півстоліття було написано стільки казок, що 1955 року письменниця, зібравши найкращі з них, випустила збірку «Маленька бібліотека», відразу відзначену трьома літературними нагородами: Міжнародною премією за кращу дитячу книгу імені Г. К. Андерсена, медаллю Карнегі за кращу британську книгу року й американською премією «Поличка Льюїса Керолла».

 Невисока, в окулярах, Елінор Фарджон любила куховарити, доглядати за квітами, а ще їй вдалося виростити 127 кошенят — саме такою доброю чарівницею її уявляють теперішні діти. І кожному з них вона дарує своє серце, бо вважала, що для всіх «кожна дитина з безневинними очима може здатися Божественною Дитиною».

 Елінор Фарджон померла на батьківщині, 5 червня 1965, на 85-му році життя.

БІБЛІОГРАФІЯ
Елінор Фарджон, вірші і казки якій друкувалися і видавалися величезна кількість разів, за все своє життя написала понад 60 книг. Серед них можна виділити кілька, які користуються особливою популярністю:

• «Безіменний квітка».
• «Хочу місяць».
• «Попугайчики».
• «Юна Кейт».
• «Я качаю свою дитинку».
• «Сьома принцеса».
• «Мартін Пиппин в яблуневому саду".
• "В один прекрасний день".
• «Чудеса. Геродот ».
• «Аріадни і бика».
• «Кришталевий черевичок».
• «Горіхи та мая».
• «Королі і королеви».
• «Душа Коль Никон».

 Радимо прочитати: казку письменниці:

Чи чули ви колись казку про принцес, які жили тільки заради волосся?
 
Ось послухайте. Жив колись король, який взяв собі за жінку циганку, та так вже про неї піклувався, наче вона була зі скла. Щоб вона не втекла, він сховав її у палаці серед парку, навколо якого простягнувся високий мур, і ніколи не пускав її за огорожу. Королева дуже його любила і не могла йому казати, як їй хочеться вийти; але вона годинами просиджувала на даху палацу, дивлячись на схід, де були луки, на південь, де бігла річка, на захід, де лежали пагорби, на північ, де шуміли базари.

Читати далі:   https://xn--80aaukc.xn--j1amh/sjoma_princecca.html